1 Отак вийшов Аврам з Єгипту в Негев, він і його жінка й усе, що було в нього, та й Лот з ним.
2 Був же Аврам вельми багатий на скотину, на срібло й на золото.
3 Зайшов він, кочуючи, від Негев аж до Бетелу, до того місця, де був раніше його намет, між Бетелем та Аї;
4 до місця, де спершу спорудив був жертовник і там закликав ім'я Господа.
5 І в Лота, що ходив з Аврамом, також були вівці, худоба й намети.
6 Та земля не вміщала їх, щоб жити вкупі, бо їх майно було велике, й вони не могли жити разом.
7 І ото постала сварка між пастухами Аврамового скоту й пастухами Лотового скоту. Жили тоді в краю ханааняни і перізії.
8 Тож каже Аврам до Лота: "Навіщо та сварка між мною і тобою, між моїми і твоїми пастухами? Таж ми — родичі!
9 Хіба не ввесь край перед тобою? Відлучись, прохаю, від мене. Як ти підеш наліво, я візьму направо, а як ти звернеш праворуч, то я подамсь ліворуч."
10 І звівши очі, уздрів Лот усю долину Йорданську, яка перед тим, як зруйнував Господь Содом та Гомору, була наводнювана, неначе сад Господній, немов єгипетський край, ген аж до Цоару.
11 І вибрав собі Лот усю долину Йорданську й рушив на схід, тож так вони розлучилися один з одним.
12 Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому.
13 Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом.
14 Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: "Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід;
15 бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки.
16 Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить."
17 Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо я дам її тобі.
18 І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві.