Ездра 3 глава

Первая книга Ездры
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Когда настал седьмой месяц1 и израильтяне уже обосновались в своих городах, народ, все как один, собрался в Иерусалиме.

Як настав сьомий місяць, і Ізрайлеві сини вже були в містах, тодї зібрався народ, як один чоловік, в Ерусалимі.

Пришел туда Иисус, сын Ехоцадака, вместе со своими братьями, священниками, Зоровавелем, сыном Шеальтиэля, и его братьями, и построили они жертвенник Богу Израилеву, чтобы приносить на нем всесожжения, как записано в Законе Моисея, человека Божьего.

І встав Ісус, син Йоседеків, і брати його, сьвященники, й Зоробабель, син Салатиїлів, та брати його, й построїли вони жертівник Богові Ізрайлевому, щоб приносити на йому всепалення, як написано в законї Мойсея, чоловіка Божого.

Опасаясь жителей окрестных земель, они воздвигли жертвенник на прежнем основании и стали приносить на нем всесожжения ГОСПОДУ — и утренние всесожжения, и вечерние.

І поставили жертівник на основі його, бо вони боялись народів чужоземнїх; і почали приносити на йому всепалення Господеві, всепалення поранїшні й вечірні.

Они отметили праздник Кущей,2 как и предписано Законом, изо дня в день принося жертвы, сколько в тот или иной день полагалось.

І справили празник кучок, як написано, з щоденним всепаленнєм в наказаному числї, після постанови на кожний день.

И с тех пор они постоянно приносили всесожжения в новолуния и в назначенные ГОСПОДОМ священные дни, а кто желал — приносил ГОСПОДУ жертвы3 от себя.

І потім приносили всепаленнє повсячасне, нового місяця й на всї сьвята, присьвячені Господеві, й доброхітні приноси Господеві від кожного, хто був щирий.

Так всесожжения ГОСПОДУ начали приносить с первого дня седьмого месяца, но основания Храма еще не были заложены.

Від першого таки дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві. А під храм Господень не були ще основи заложені.

Тогда же стали выдавать серебро каменотесам и плотникам и поставлять пищу, питье и оливковое масло жителям Сидона и Тира в обмен на кедровые бревна с Ливана, что поставлялись в Яффу по приказу персидского царя Кира.

І стали видавати срібло камянотесам і теслям, і харч і напої й оливу Сидонцям та Тирійцям, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яфу, по дозволу Кира, царя Перського.

Во второй месяц второго года после возвращения к месту, где стоял Храм ГОСПОДЕНЬ в Иерусалиме, Зоровавель, сын Шеалтиэля, и Иисус, сын Ехоцадака, вместе с собратьями: священниками, левитами и всеми, кто возвратился в Иерусалим из плена, положили начало строительству Храма ГОСПОДНЯ и назначили левитов от двадцати лет и старше смотреть за работами.4

Другого року після свого приходу до дому Божого в Ерусалим, другого місяця, Зоробабель Салатиїленко, та Ісус Йоседекієнко, та другі брати їх, сьвященники й левіти, й усї прибувші з полону в Ерусалим, зробили початок і поставили левітів від двайцяти років і старших до нагляду за роботою дому Господнього.

А Иисус с сыновьями и родственниками и Кадмиэль с сыновьями из рода Иуды стали вместе с ними смотреть за работами в Храме Божьем (среди прочих были и левиты, потомки Хенадада с сыновьями и родственниками).

І стали Ісус, його сини й брати його; Кадмиїл і сини його та сини Юдині, як одна душа, до догляду за виконавцями робіт коло дому Божого, а так само й сини Хенададові, та сини їх і брати їх, левіти.

Когда строители положили основания Храма ГОСПОДНЯ, священники в облачениях с трубами и левиты, потомки Асафа, с кимвалами выступили, чтобы восславить ГОСПОДА, как повелел Давид, царь Израиля.

Як же мулярі заложили храм Господнїй, тодї поставили сьвященників в їх ризах з трубами, а левітів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа по постанові Давида, царя Ізрайлевого.

И они пели попеременно, хваля и благодаря ГОСПОДА: «Ибо Он благ,5 ибо вечна любовь Его неизменная к Израилю!» Весь народ с громкими возгласами хвалы ликовал пред ГОСПОДОМ, радуясь тому, что заложено было основание Храма ГОСПОДНЯ.

І почали вони навперемінки сьпівати: "Хвалїть" та "Оповідайте про Господа, бо добрий, бо віковічня ласка його до Ізраїля"; і весь народ кричав грімким голосом, прославляючи Господа за те, що заложено дом Господень.

Многие священники, левиты и старейшины — те, что были постарше и видели прежний Храм, — громко плакали при закладке основания нового Храма. А многие кричали от радости во весь голос,

Одначе багато зпоміж сьвященників та левітів і голов у поколїннях, дїдів, що бачили давнїйший храм, плакали голосно при закладинах сього храму в їх очах, але багато й викликувало з радощів дуже голосно.

и не мог народ отличить крика радости и ликования от звуков народного плача. Так громко восклицал народ, что весь этот шум слышно было издалека.

Та народ не міг розібрати криків радісних і голосїння народнього, бо народ викликував голосно, й голос чути було далеко.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Т. е. месяц тишри, сентябрь—октябрь.

4 [2] — Ср. Лев 23:33−43.

5 [3] — Или: добровольные приношения.

8 [4] — Или: руководить работами.

11 [5] — Или: добр.

« 2 глава 4 глава »