Ездра 3 глава

Первая книга Ездры
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Когда настал седьмой месяц1 и израильтяне уже обосновались в своих городах, народ, все как один, собрался в Иерусалиме.

Як настав сьомий місяць, а сини Ізраїля були в своїх містах, зібрався народ, як один чоловік, в Єрусалимі.

Пришел туда Иисус, сын Ехоцадака, вместе со своими братьями, священниками, Зоровавелем, сыном Шеальтиэля, и его братьями, и построили они жертвенник Богу Израилеву, чтобы приносить на нем всесожжения, как записано в Законе Моисея, человека Божьего.

Тоді Ісус, син Йоцадака, і брати його священики, і Зоровавел, син Шеалтіела та брати його, взяли й збудували жертовник Богові Ізраїля, щоб приносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.

Опасаясь жителей окрестных земель, они воздвигли жертвенник на прежнем основании и стали приносить на нем всесожжения ГОСПОДУ — и утренние всесожжения, и вечерние.

І вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах; і хоч боялись тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому всепалення Господеві, всепалення вранці й увечорі.

Они отметили праздник Кущей,2 как и предписано Законом, изо дня в день принося жертвы, сколько в тот или иной день полагалось.

Справили також і свято Кучок, як написано, і влаштували щоденні всепалення в належному числі, призначеному на кожний день;

И с тех пор они постоянно приносили всесожжения в новолуния и в назначенные ГОСПОДОМ священные дни, а кто желал — приносил ГОСПОДУ жертвы3 от себя.

а далі повсякчасне всепалення, всепалення нового місяця й усіх посвячених Господеві свят, і від кожного, хто добровільно жертвував дар Господеві.

Так всесожжения ГОСПОДУ начали приносить с первого дня седьмого месяца, но основания Храма еще не были заложены.

З першого дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві, а тоді підвалини храму не були ще покладені.

Тогда же стали выдавать серебро каменотесам и плотникам и поставлять пищу, питье и оливковое масло жителям Сидона и Тира в обмен на кедровые бревна с Ливана, что поставлялись в Яффу по приказу персидского царя Кира.

Видано було гроші каменотесам і теслям; а сидонянам і тирійцям харч, напої й олію, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яффу, з дозволу на те Кира, перського царя.

Во второй месяц второго года после возвращения к месту, где стоял Храм ГОСПОДЕНЬ в Иерусалиме, Зоровавель, сын Шеалтиэля, и Иисус, сын Ехоцадака, вместе с собратьями: священниками, левитами и всеми, кто возвратился в Иерусалим из плена, положили начало строительству Храма ГОСПОДНЯ и назначили левитов от двадцати лет и старше смотреть за работами.4

Другого ж року після свого приходу до дому Божого в Єрусалим Зоровавел, син Шеалтієла, та Ісус, син Йоцадака, й інші брати їхні, священики та левіти, й усі ті, що прибули з полону в Єрусалим, поклали початок і настановили левітів від двадцятьох років і вище, щоб завідували роботою дому Господнього.

А Иисус с сыновьями и родственниками и Кадмиэль с сыновьями из рода Иуды стали вместе с ними смотреть за работами в Храме Божьем (среди прочих были и левиты, потомки Хенадада с сыновьями и родственниками).

І стали Ісус, його сини і його брати, Кадмієл і його сини та сини Юди, як один, завідувати тими, що робили роботу в домі Божім, а й сини Хенадада зо своїми синами та братами, левітами.

Когда строители положили основания Храма ГОСПОДНЯ, священники в облачениях с трубами и левиты, потомки Асафа, с кимвалами выступили, чтобы восславить ГОСПОДА, как повелел Давид, царь Израиля.

І тоді, як мулярі закладали підвалини Господнього храму, поставлено священиків у ризах, із сурмами, і левітів, синів Асафа, з кимвалами, щоб славити Господа, за постановою Давида, царя Ізраїля.

И они пели попеременно, хваля и благодаря ГОСПОДА: «Ибо Он благ,5 ибо вечна любовь Его неизменная к Израилю!» Весь народ с громкими возгласами хвалы ликовал пред ГОСПОДОМ, радуясь тому, что заложено было основание Храма ГОСПОДНЯ.

І заходилися вони співати на переміну, хвалити й дякувати Господеві, «бо він добрий, бо його милість до Ізраїля вічна», і ввесь народ кричав сильним голосом, прославляючи Господа за те, що закладались підвалини Господнього дому.

Многие священники, левиты и старейшины — те, что были постарше и видели прежний Храм, — громко плакали при закладке основания нового Храма. А многие кричали от радости во весь голос,

Багато ж із священиків і левітів та голів родин, старих уже, що бачили перший храм, плакали вголос, як закладано в них на очах цей храм, а багато викликувало з радощів щосили,

и не мог народ отличить крика радости и ликования от звуков народного плача. Так громко восклицал народ, что весь этот шум слышно было издалека.

так що не можна було розрізнити в народі радісних криків від людського плачу, бо народ сильно кричав, і голос його чути було здалека.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Т. е. месяц тишри, сентябрь—октябрь.

4 [2] — Ср. Лев 23:33−43.

5 [3] — Или: добровольные приношения.

8 [4] — Или: руководить работами.

11 [5] — Или: добр.

« 2 глава 4 глава »