Мацьвея 15 глава

Паводле Мацьвея Сьвятое Эвангельле
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Учебной Библии МакАртура

Пераклад Л. Дзекуць-Малея

1 Тады прыходзяць да Ісуса Ерузалімскія кніжнікі й фарысэі ды кажуць:
2 Чаму вучні Тваі ня пілнуюцца перака́занага ад старэйшых? Бо ня ўмываюць рук сваіх, калі ядуць хле́б.
3 Ён жа сказаў ім у адказ: чаму і вы ня пілну́ецеся прыказаньня Божага дзеля пераказу вашага?
4 Бо Бог загадаў: шануй бацьку твайго і матку; і — хто зьняважа́е бацьку ці матку, няхай сьме́рцяй памрэ (Выхад 20:12; 21:16).
5 А вы кажаце: калі хто скажа бацьку або матцы: дар, які-б ні быў ад мяне́, будзе табе́ ў карысьць,
6 той можа й не шанаваць бацьку або матку сваю. І адкінулі вы прыказаньне Божае дзеля перака́зу вашага.
7 Крываду́шныя! Добра прарочыў аб вас Ісая, кажучы:
8 Людзі гэныя блізкія да Мяне́ вуснамі сваімі і шануюць Мяне́ языком; сэрца-ж іх далёка ад Мяне́.
9 Але дарэмна пакланя́юцца Мне́, навучаючы навук і за́паведзяў чалаве́чых (Ісая 29:13).
10 І, прыклíкаўшы народ, сказаў ім: слухайце і разуме́йце:
11 Ня тое, што ўваходзіць у вусны, апага́нівае чалаве́ка; але тое, што выходзіць із вуснаў, тое апага́нівае чалаве́ка.
12 Тады вучні Яго, прыступіўшыся, сказалі Яму: ці ве́даеш, што фарысэі, пачуўшы слова гэтае, згоршыліся?
13 Ён жа сказаў у адказ: усякая расьліна, якую насадзіў не Аце́ц Мой Нябе́сны, будзе вы́каранена.
14 Пакіньце іх; яны — сьляпы́я правадыры сьляпы́х; а калі сьляпы́ вядзе́ сьляпо́га, то абодва ўваляцца ў яму.
15 Пётр жа, адказваючы, сказаў Яму: растлумач нам прыповесьць гэту.
16 Ісус сказаў: няўжо-ж і вы яшчэ не разуме́еце?
17 Ці-ж яшчэ не разуме́еце, што ўсё, уваходзячы ў вусны, праходзіць у жывот і выкідаецца вон?
18 А выхо́дзячае з вуснаў — з сэрца выходзіць; гэта апага́нівае чалавека:
19 бо з сэрца выходзяць благія думкі, забойствы, чужаложства, блуд, кра́жы, фальшы́вае сьве́дчаньне, ганьбава́ньне:
20 гэта апага́нівае чалаве́ка. А е́сьці непамытымі рукамі — гэта не апага́нівае чалаве́ка.
21 І, вы́йшаўшы адтуль, Ісус пайшоў у зе́млі Тырскія і Сыдонскія.
22 І вось жанчына хананэйская, вы́йшаўшы з тых ваколіц, крычэла Яму, кажучы: зьмілуйся нада мною, Госпадзе, сын Давідаў! дачку́ маю цяжка мучыць нячысты!
23 Але Ён не адка́заваў ёй ні слова. І вучні Яго, прыступіўшыся, прасілі Яго: адпусьці яе́, бо яна крычыць за намі.
24 Ён жа сказаў у адказ: Я пасланы толькі да гінучых аве́ц дому Ізраілявага.
25 А яна, прыйшоўшы, кланялася Яму і гаварыла: Госпадзе! памажы мне́.
26 Ён жа сказаў у адказ: ня добра ўзяць хле́б ад дзяце́й і кінуць сабакам.
27 Яна сказала: так, Госпадзе! Але й сабакі ядуць крошкі, якія па́даюць з стала́ гаспадароў іх.
28 Тады Ісус сказаў ёй у адказ: о, жанчына! вялікая ве́ра твая; няхай ста́нецца табе́, як жадаеш. І паздараве́ла дачка́ яе́ ў тую гадзіну.
29 Перайшоўшы адтуль, прыйшоў Ісус да мора Галіле́йскага і, узыйшоўшы на гару, се́ў там.
30 І прыступілася да Яго множства народу, ма́ючы з сабою кульгавых, сьляпы́х, нямы́х, кале́к і многа іншых, і пакідалі іх да ног Ісусавых; і Ён аздараўляў іх.
31 Дык народ дзіваваўся, бачучы нямы́х гаворачы, кале́кіх здаровымі, кульгавых хо́дзячы і сьляпы́х вíдзячы, і славіў Бога Ізраілявага.
32 Ісус жа, прыклікаўшы вучняў сваіх, сказаў ім: шкада́ Мне́ людзе́й, што ўжо тры дні знаходзяцца пры Мне́, і не́чага ім е́сьці; адпусьціць жа іх ня е́ўшымі не хачу, каб не аслабе́лі ў дарозе.
33 І кажуць Яму вучні Яго: скуль нам у пустыні ўзяць гэтулькі хле́ба, каб накарміць такую грамаду?
34 Кажа ім Ісус: колькі ў вас хлябоў? Яны-ж сказалі: се́м і крыху рыбак.
35 Тады сказаў народу супачыць на зямлі.
36 І, узяўшы се́м хлябоў і рыбы ды аддаўшы хвалу́, паламаў і даў вучням Сваім, а вучні народу.
37 І е́лі ўсе́ і нае́ліся; і набралі астаткаў се́м карабоў поўных.
38 А е́ўшых было чатыры тысячы душ, апрача жанчын і дзяце́й.
39 І, адпусьціўшы народ, і Ён увайшоў у човен і прыбыў у ме́жы Магдальскія.

Учебной Библии МакАртура

15:2 предание старцев Это была основная часть закона, дополнявшего Библию, существовавшая только в устной форме и появившаяся только во время вавилонского плена. Позднее, примерно в конце второго столетия, она была внесена в Мишну. Закон Моисея не содержал никаких указаний о том, что нужно было мыть руки перед едой, кроме как для священников, которые должны были омывать все тело перед употреблением в пищу святынь (Лев 22:6−7).

15:3 преступаете Этот грех в ст. 4−6 сравнивается с умышленным непочитанием родителей. Заповеди Божии были совершенно ясны (цитаты из Исх 20:12; Исх 21:17; Втор 5:16); но, чтобы обойти их, некоторые люди заявляли, что они не могут оказывать своим родителям финансовую помощь, так как уже пожертвовали определенную сумму Богу, который больше родителей. Раввины одобряли такое исключение из заповедей Моисея и, таким образом, устраняли Божий закон (ст. 6).

15:6 вы устранили заповедь Божию преданием вашим См. пояснение к Мк 7:13.

15:8−9 Цитата из Ис 29:13.

15:11 то, что выходит из уст, оскверняет человека Люди могли формально осквернить себя (в соответствии с Ветхим Заветом) тем, что съедят что-либо нечистое, но они осквернят себя духовно, говоря что-либо греховное (ср. Иак 3:6). Здесь Иисус проводит четкую границу между формальными требованиями закона и его незыблемыми духовными стандартами. С церемониальным осквернением можно было бороться церемониальными средствами. Но духовное осквернение развращает душу человека.

15:14 оставьте их Этот суровый суд — проявление Божьего гнева. Эти строки означают оставление Богом, что подобно описанному в Рим 1:18−32 — «предал их Бог» (см. пояснения там же). Ср. Ос 4:17.

15:15 притчу сию Т.е. ст. 11. Эту «притчу» не трудно понять, но даже для учеников было сложно принять ее. Даже годы спустя Петру все еще сложно было принять тот факт, что вся пища является чистой (Деян 10:4).

15:22 Сын Давидов См. пояснение к 1:1.

15:24 погибшим овцам дома Израилева См. пояснение к 10:6.

15:26 хлеб у детей Погибшая овца Израиля должна быть накормлена прежде «псов» (см. пояснение к 10:5). Христос употребил здесь слово, обозначающее домашнее животное. Его слова, обращенные к этой женщине, не должны восприниматься как проявление черствости или бесчувственности. Фактически, Он нежно подводил ее к тому, чтобы она выразила свою веру (ст. 27).

15:29 пришел... к морю Галилейскому Он фактически прошел на север от Тира до Сидона и затем сменил направление и пошел не восточным побережьем Галилеи, а через Десятиградие (Мк 7:31), преимущественно языческий регион. Возможно, Он пошел этим маршрутом, чтобы миновать территорию, находившуюся под управлением Ирода Антипы (ср. 14:1−2). Последующие события должны были происходить в Десятиградии (см. пояснение к 4:25).

15:33 откуда нам взять в пустыне столько хлебов Неудивительно, что наш Господь назвал их маловерами (8:26; 14:31; 16:8; 17:20), когда они задали этот вопрос после недавнего насыщения 5 тыс. человек (14:13−21).

15:34 См. пояснение к 14:16. И опять Господь заставляет их для свидетельства признать, насколько мало пищи они имели по сравнению с количеством народа. Здесь ясно показано, что насыщение — это чудесное доказательство Его Божьей природы.

15:38 четыре тысячи Христос завершил свое служение в Галилее насыщением 5 тыс. (14:13−21). Здесь Он завершает Свое служение в языческой местности насыщением 4 тыс. Позже Он завершает Свое служение в Иерусалиме трапезой с учениками.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.