Переклад Хоменка
1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
2 “Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
3 А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
10 І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
12 Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
13 Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
16 Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?
17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
24 А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
26 Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
27 А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
28 Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
33 Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
34 Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
35 Тоді він звелів людям сісти на землю,
36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.
Учебной Библии МакАртура
15:2 предание старцев Это была основная часть закона, дополнявшего Библию, существовавшая только в устной форме и появившаяся только во время вавилонского плена. Позднее, примерно в конце второго столетия, она была внесена в Мишну. Закон Моисея не содержал никаких указаний о том, что нужно было мыть руки перед едой, кроме как для священников, которые должны были омывать все тело перед употреблением в пищу святынь (Лев 22:6−7).
15:3 преступаете Этот грех в ст. 4−6 сравнивается с умышленным непочитанием родителей. Заповеди Божии были совершенно ясны (цитаты из Исх 20:12; Исх 21:17; Втор 5:16); но, чтобы обойти их, некоторые люди заявляли, что они не могут оказывать своим родителям финансовую помощь, так как уже пожертвовали определенную сумму Богу, который больше родителей. Раввины одобряли такое исключение из заповедей Моисея и, таким образом, устраняли Божий закон (ст. 6).
15:6 вы устранили заповедь Божию преданием вашим См. пояснение к Мк 7:13.
15:8−9 Цитата из Ис 29:13.
15:11 то, что выходит из уст, оскверняет человека Люди могли формально осквернить себя (в соответствии с Ветхим Заветом) тем, что съедят что-либо нечистое, но они осквернят себя духовно, говоря что-либо греховное (ср. Иак 3:6). Здесь Иисус проводит четкую границу между формальными требованиями закона и его незыблемыми духовными стандартами. С церемониальным осквернением можно было бороться церемониальными средствами. Но духовное осквернение развращает душу человека.
15:14 оставьте их Этот суровый суд — проявление Божьего гнева. Эти строки означают оставление Богом, что подобно описанному в Рим 1:18−32 — «предал их Бог» (см. пояснения там же). Ср. Ос 4:17.
15:15 притчу сию Т.е. ст. 11. Эту «притчу» не трудно понять, но даже для учеников было сложно принять ее. Даже годы спустя Петру все еще сложно было принять тот факт, что вся пища является чистой (Деян 10:4).
15:22 Сын Давидов См. пояснение к 1:1.
15:24 погибшим овцам дома Израилева См. пояснение к 10:6.
15:26 хлеб у детей Погибшая овца Израиля должна быть накормлена прежде «псов» (см. пояснение к 10:5). Христос употребил здесь слово, обозначающее домашнее животное. Его слова, обращенные к этой женщине, не должны восприниматься как проявление черствости или бесчувственности. Фактически, Он нежно подводил ее к тому, чтобы она выразила свою веру (ст. 27).
15:29 пришел... к морю Галилейскому Он фактически прошел на север от Тира до Сидона и затем сменил направление и пошел не восточным побережьем Галилеи, а через Десятиградие (Мк 7:31), преимущественно языческий регион. Возможно, Он пошел этим маршрутом, чтобы миновать территорию, находившуюся под управлением Ирода Антипы (ср. 14:1−2). Последующие события должны были происходить в Десятиградии (см. пояснение к 4:25).
15:33 откуда нам взять в пустыне столько хлебов Неудивительно, что наш Господь назвал их маловерами (8:26; 14:31; 16:8; 17:20), когда они задали этот вопрос после недавнего насыщения 5 тыс. человек (14:13−21).
15:34 См. пояснение к 14:16. И опять Господь заставляет их для свидетельства признать, насколько мало пищи они имели по сравнению с количеством народа. Здесь ясно показано, что насыщение — это чудесное доказательство Его Божьей природы.
15:38 четыре тысячи Христос завершил свое служение в Галилее насыщением 5 тыс. (14:13−21). Здесь Он завершает Свое служение в языческой местности насыщением 4 тыс. Позже Он завершает Свое служение в Иерусалиме трапезой с учениками.