Українська Біблія. Турконяк
1 І сталося, коли аморейські царі, які були на другому боці Йордану, і царі Фінікії, які біля моря, почули, що Господь Бог висушив перед ізраїльськими синами, коли вони переходили, ріку Йордан, то розтанули їхні розуми, і вони сповнилися жахом, і не було в них жодного здорового глузду перед обличчям ізраїльських синів.
2 У цей же час Господь сказав Ісусові: Зроби собі кам’яні ножі з гострого каменя і, облаштувавшись, зроби обрізання ізраїльським синам.
3 Тож Ісус зробив гострі кам’яні ножі, і зробив обрізання ізраїльським синам на місці, що називається Могила крайніх плотей.
4 У такий спосіб Ісус очистив ізраїльських синів, які народилися в дорозі та які були з тих, котрі необрізаними вийшли з Єгипту, —
5 цим усім Ісус зробив обрізання.
6 Адже сорок два роки Ізраїль ходив у Мадваритській пустелі, тому необрізаними були більшість їхніх воїнів, які вийшли з Єгипетської землі, ті, котрі не послухалися Божих заповідей, про яких і вирішив, що вони не побачать тієї землі, про яку поклявся Господь їхнім батькам, що дасть її їм, — землю, що тече молоком і медом.
7 Тож замість цих людей Він поставив їхніх синів, яким Ісус зробив обрізання, тому що вони в дорозі були необрізані.
8 А обрізавшись, вони мали відпочинок, перебуваючи тут у таборі, доки не видужали.
9 І сказав Господь Ісусові, синові Навина: У сьогоднішній день Я зняв з вас приниження Єгипту. І він дав назву тій місцевості — Ґалґал.
10 А в чотирнадцятий день місяця звечора, на захід від Єрихона, на другому боці Йордану, на рівнині, ізраїльські сини звершили Пасху,
11 вони їли прісне і нове із зерна землі. У цей день
12 перестала падати манна після того, як вони їли з насіння землі, і більше не було манни для ізраїльських синів, а в той рік вони насолоджувалися плодами фінікійської околиці.
13 І сталося, коли Ісус був у Єрихоні, то, підвівши очі, він побачив чоловіка, який стояв перед ним, а в його руці був оголений меч. Підійшовши, Ісус запитав його: Ти є наш, чи з наших ворогів?
14 А він відповів йому: Я — головний полководець Господнього війська, тепер я прийшов. Тож Ісус припав долілиць до землі й сказав йому: Володарю, що наказуєш твоєму слузі?
15 І Господній головний полководець промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на яке ти став, є святим!
Комментарии Скоуфилда
3 Обрезание — это «знамение» Авраамова завета (Быт 17:7−14; Рим 4:11). В последние годы Египетского рабства и в период странствования по пустыне этот отделяющий евреев признак находился в пренебрежении (ср. с Ис 4:24−26). В Новом Завете в качестве аналогичных отрицательных признаков выступают полпытки верующих сообразовать свое поведение с «миром», отказ верующего открыто отождествить себя со Христом в Его смерти и воскресении (Рим 6:2−11; Гал 6:14−16). Духовно это означало бы стремление подавлять, умерщвлять дела плоти силою Святого Духа (Рим 8:13; Гал 5:16−17; Кол 2:11−12; 3:5−10).
11 Манна — прообраз Христа в Его униженной «земной» жизни, когда Его лишь «знали по плоти», и когда Он отдал плоть Свою, чтобы уверовавшие в Него получили жизнь вечную (Ин 6:49−51). А «произведения земли Ханаанской» — это Христос воскресший, прославленный и пребывающий на небесах. Сопереживания со Христом на земле, «распятым в немощи», соответствуют страданиям пережитым евреями в пустыне. Опыт, который способен дать верующему место на небесах, требует постижения силы Его воскресения (2Кор 5:16; 13:4; Флп 3:10; Еф 1:15−23). Разница между теми, кто уже поняли это и теми, кто не понял та же, что между питающимися «молоком» и перешедшими на «твердую пищу» (1Кор 3:1−2; Евр 5:12−14; 6:1−3).