Українська Біблія. Турконяк
1 Павло, апостол не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих, [1]
2 та всі брати, що зі мною, — до галатійських Церков:
3 благодать і мир вам від нашого Бога Отця і від Господа Ісуса Христа,
4 Який віддав Самого Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога і нашого Отця,
5 Якому слава навіки-віків. Амінь [2].
6 Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншого євангелія.
7 Втім, воно не інше, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангеліє Христа.
8 Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, — нехай буде відлучений!
9 Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, — нехай буде відлучений!
10 Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа.
11 Повідомляю вам, брати, що Євангеліє, яке я вам звістив, не від людей.
12 Адже я не прийняв його і не навчився від людини, але — через об’явлення Ісуса Христа.
13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її;
14 я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань.
15 Коли ж Бог, Який вибрав мене з лона моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав
16 об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, — я не став того часу радитися з тілом і кров’ю
17 і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.
18 Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів.
19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 І те, що пишу вам, — перед Богом пишу, не обманюю.
21 Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії.
22 Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто.
23 Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив.
24 І прославляли через мене Бога.
Комментарии Скоуфилда
6 Благодать — это то, чем проверяется истинность благовестия. Если в проповеди не упоминается о благодати или говорится о ней вкупе с законом как о средстве оправдания или освящения (Гал 2:21; 3:1−3), либо в проповеди отвергается виновность в грехе, которая и есть единственный повод к проявлению благодати, то это — «иное благовестие», и проповедующий его находится под проклятием (анафемой) Божиим (ст. 8−9).
10 Заявление Павла в этом стихе подтверждается следующим:
1) Галаты знают, что Павел не ищет благоволения у людей (ст. 10).
2) Доказывая, что проповедуемое им Евангелие было откровением ему от Бога (ст. 11−12), он исходит из этой их осведомленности о его характере, опирается на нее.
3) Что же касается иудействовавших христиан, то Павел сам был ревностным иудеем, но оставил иудаизм и принял нечто лучшее (ст. 13−14).
4) Он проповедовал благодать до того, как встретился с некоторыми из апостолов (ст. 15−24).
5) Когда же он встретился с другими апостолами, то тем нёчего было прибавить к его откровениям (2:1-6).
6) Они полностью признании апостольство Павла (2:7−10).
7) Если бы законники стали ссылаться на авторитет Петра, то разве не было бы им ответом, что сам Петр, будучи обличен (2:11−14), не искал в нем защиты?
13 Если система взглядов и правил, утвержденная Моисеем, и продолжала существовать, то с наступлением периода благодати они становилась лишь «образом жизни в иудействе» или «иудейской религией».
14 В 13-м и 14-м стихах слово иудейство выражается греческим словом иудаисмос (иудаизм). В Деян 26:5 и Иак 1:26−27 в греческом оригинале упот и ребляется слово фрескаия, то есть религиозное служение, которое переводится как — «вероисповедание» и «благочестие» а в Кол 2:18 как «служение». За исключением Иак 1:27, это слово употребляется в отрицательном смысле, и никогда — как синоним спасения или духовности.