2 Летопись 10 глава

Вторая книга Летопись
Cовременный перевод WBTC → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Ровоам отправился в город Сихем, потому что весь народ Израиля собрался там, чтобы сделать его царём.
 
Рабаам выбраўся ў Сіхэм, бо там сабраўся ўвесь Ізраэль, каб абраць яго царом.

Иеровоам находился в Египте, куда убежал от царя Соломона. Иеровоам был сыном Навата. Когда Иеровоам услышал, что Ровоам собирается стать новым царём, он вернулся из Египта.
 
Калі пра гэта пачуў Ерабаам, сын Набата, які прабываў у Егіпце, — бо туды ўцёк ад цара Саламона, — адразу ж вярнуўся з Егіпта;

Израильтяне позвали Иеровоама пойти с ними. И пошёл Иеровоам и весь Израиль к Ровоаму. Они сказали ему: "Ровоам,
 
паклікалі яго, і ён прыбыў з усім Ізраэлем, ды сказалі яны Рабааму:

твой отец сделал жизнь нашу тяжёлой, как будто мы несли очень тяжёлую ношу. Облегчи тяжкую работу отца твоего и эту ношу, — тогда мы будем служить тебе".
 
«Твой бацька наклаў на нас вельмі цяжкае ярмо; ты палегчы тое, што прыказаў бацька твой, які наклаў на нас цяжкую няволю, ды трошкі паменшы цяжар, і будзем табе служыць».

Ровоам ответил им: "Вернитесь ко мне через три дня". И народ разошёлся.
 
Ён сказаў: «Праз тры дні вярніцеся да мяне». І калі народ адышоў,

Тогда царь Ровоам поговорил со старыми людьми, которые служили его отцу Соломону, когда он был жив. Он сказал им: "Что вы посоветуете мне ответить этим людям?"
 
цар Рабаам зрабіў нараду са старэйшынамі, якія былі дарадчыкамі бацькі яго Саламона, калі той яшчэ жыў, пытаючыся: «Якую дасце параду, каб адказаць народу?»

Старейшины сказали Ровоаму: "Если ты будешь добр к этим людям, угодишь им и скажешь добрые слова, они будут служить тебе вечно".
 
Тыя сказалі яму: «Калі падабацца будзеш гэтаму народу і змякчаць іх спагаднымі словамі, то будуць табе служыць увесь час».

Но Ровоам не принял совета, который дали ему старейшины. Он поговорил с молодыми людьми, которые выросли с ним и служили ему.
 
Але ён пакінуў параду старэйшын і пачаў раіцца з юнакамі, якія выраслі разам з ім і былі ў яго атачэнні.

Ровоам спросил их: "Что вы посоветуете мне? Как должен я ответить этим людям? Они просили меня облегчить их труд. Они хотят сделать легче ношу, которую возложил на них мой отец".
 
І сказаў ён ім: «Што вам здаецца або што маем адказаць народу гэтаму, які сказаў мне: “Палегчы ярмо, якое ўсклаў на нас бацька твой”»?

И молодые люди, которые выросли с Ровоамом, сказали ему: "Вот что ты должен сказать людям, которые говорили с тобой. Они сказали тебе: "Твой отец сделал жизнь нашу тяжёлой, как будто мы несли тяжкую ношу. Мы хотим, чтобы ты облегчил эту ношу". Но ты, Ровоам, скажи этим людям: "Мой мизинец толще, чем талия моего отца!
 
І юнакі, якія гадаваліся з ім, адказалі і сказалі: «Так скажаш народу, які казаў табе: “Бацька твой абклаў нас ярмом, ты палегчы”, — і так будзеш казаць ім: “Мой мезены палец грубейшы, чым сцёгны майго бацькі;

Мой отец наложил на вас тяжёлое бремя, а я сделаю это бремя ещё тяжелей. Мой отец наказывал вас хлыстами, а я буду наказывать вас хлыстами с острыми металлическими наконечниками"".
 
бацька мой наклаў на вас цяжкае ярмо, а я накладу большы цяжар; бацька мой біў вас бізунамі, а я буду вас біць скарпіёнамі”».

Через три дня Иеровоам и весь народ пришли к Ровоаму, ибо так им велел царь Ровоам, когда сказал: "Вернитесь ко мне через три дня".
 
Такім чынам, трэцяга дня прыбыў Ерабаам ды ўвесь народ да Рабаама, як загадаў ім цар, кажучы: «Вярніцеся да мяне трэцяга дня».

Царь Ровоам ответил им сурово. Он не принял совета старейшин.
 
Ды адказаў цар ім грозна, пакінуўшы параду старэйшын;

Царь Ровоам говорил с народом так, как ему посоветовали молодые люди. Он сказал: "Мой отец сделал вашу ношу тяжёлой, а я сделаю её ещё тяжелей. Мой отец наказывал вас хлыстами, а я буду наказывать вас хлыстами с острыми металлическими наконечниками".
 
і сказаў ім па волі юнакоў: «Бацька мой наклаў на вас цяжкае ярмо, а я яшчэ цяжэйшае ўскладу. Бацька мой біў вас бізунамі, а я буду біць вас скарпіёнамі».

Так царь Ровоам не послушал народа, ибо это пришло от Бога, чтобы Господь мог исполнить Своё слово. Это было слово, которое Он сказал через Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Навата.
 
І не паслухаў ён просьбы народа. Бо было воляй Божай, каб споўнілася слова Яго, якое сказаў праз руку Ахіі Сіланіта да Ерабаама, сына Набата.

Израильтяне увидели, что царь Ровоам не слушает их. Тогда они сказали царю: "Мы часть семьи Давида? Нет! Разве мы получили землю сына Иессея? Нет! Так иди же по домам, Израиль. Пусть сын Давида правит своим народом!" И все израильтяне разошлись по своим домам.
 
А ўвесь Ізраэль, бачачы, што цар не захацеў іх слухаць, сказаў яму: «Не маем мы нічога супольнага з Давідам, ані спадчыны з сынам Ясэя! Вяртайся ў свае палаткі, Ізраэлю! А ты, Давідзе, глядзі свой дом!» І вярнуўся Ізраэль у свае палаткі.

Но были там некоторые израильтяне, которые жили в городах Иуды, и Ровоам остался царём над этими людьми.
 
А Рабаам цараваў толькі над тымі ізраэльцамі, якія пражывалі ў гарадах Юдэі.

Адонирам отвечал за людей, которые выполняли принудительные работы. Ровоам послал его к израильтянам, но израильтяне забросали Адонирама камнями и убили его. Тогда царь Ровоам бросился бежать, вскочил в свою колесницу и бежал в Иерусалим.
 
І калі цар Рабаам паслаў Адарама, які быў пастаўлены над нявольнікамі, дык сыны Ізраэля ўкаменавалі яго і ён памёр. Затым цар Рабаам паспешна сеў у калясніцу ды ўцёк у Ерузалім.

Так с того дня и до сих пор Израиль обратился против семьи Давида.
 
І Ізраэль адлучыўся ад дому Давіда аж па сённяшні дзень.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.