1 Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
2 і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
3 А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
4 І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
5 Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
6 А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
8 Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
9 7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
10 Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
11 Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
12 Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
13 І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
17 І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
18 І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
19 А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
20 Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
21 І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!
23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.
24 Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
25 І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
26 [Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
27 І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,
28 та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
29 А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
30 Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
31 Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
32 А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.
33 Тому у відповідь сказали Ісусові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Марка, 11 глава. Українська Біблія. Турконяк.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.