Левит 17 глава

Господь сказал Моисею:

 

Господь промовив до Мойсея, кажучи:

«Объяви Аарону и его сыновьям, и всему народу Израиля. Скажи им, что повелел Господь:

 

Промов до Аарона, до його синів та до всіх синів Ізраїля і скажи їм: Ось що звелів Господь, мовлячи:

„Если кто из израильтян заколет бычка, овцу или козу в стане или за пределами стана,

 

Якщо якийсь чоловік [1] з ізраїльських синів заріже теля, вівцю чи козу в таборі, чи то заріже їх поза табором,

этот человек должен привести животное к входу шатра собрания и отдать часть этого животного в жертву Господу. Этот человек пролил кровь и поэтому должен принести свой дар в священный шатёр Господний. Если же он не сделает этого, то его необходимо отделить от своего народа!

 

а не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести їх у всепалення або в [жертву] спасіння Господу, щоб були прийнятні на приємні пахощі, чи заріже їх поза його межами й не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести в дар Господу перед Господнім наметом, — то тому чоловікові буде зараховано кровопролиття; він пролив кров, — тож нехай та душа буде вигублена зі свого народу.

Это правило для того, чтобы люди приносили приношения содружества Господу, чтобы сыновья Израиля приносили Господу свои приношения содружества, которые они закалывают в поле. Они должны приносить этих животных к входу в шатёр собрания, к священнику.

 

Це — щоб ізраїльські сини приносили свої жертви, які вони різатимуть у полях, — вони приноситимуть їх Господу до входу в намет свідчення, до священика, і жертвуватимуть їх Господу як жертву спасіння.

Затем священник окропит кровью этих животных алтарь Господа около входа в шатёр собрания и сожжёт их жир на алтаре, и это благоухание будет приятно Господу.

 

А священик нехай виллє кров довкола на жертовник перед Господом, при вході в намет свідчення, і принесе жир на приємні пахощі Господу.

Только тогда они обратятся ко Мне и перестанут приносить жертвы своим „козлиным богам”! Эти правила будут вечны!

 

І хай вони більше не приносять своїх жертв марним ідолам, йдучи слідом за якими, вони чинять розпусту. Це буде вам вічним законом для ваших поколінь.

Скажите народу: если кто из израильтян или какой-нибудь путешественник, или чужеземец, живущий среди вас, принесёт жертву всесожжения или какую-нибудь другую жертву,

 

Далі скажеш їм: Кожна людина [2] з ізраїльських синів чи із синів захожих, що проживають серед вас, яка звершуватиме всепалення чи жертву,

этот человек должен привести свою жертву к входу в шатёр собрания и принести её Господу. Если он не сделает этого, он должен быть удалён от своего народа.

 

і не принесе їх до входу в намет свідчення, щоб звершити їх для Господа, — така людина буде вигублена зі свого народу.

Я буду против любого человека, который ест кровь, невзирая на то, кто этот человек: израильтянин или живущий среди вас чужеземец! Я удалю его от народа.

 

Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вживатиме в їжу якусь кров, — Я зверну Своє обличчя проти такої душі, що вживає в їжу кров, і вигублю її з-посеред її народу.

Жизнь тела есть его кровь, и Я дал вам правила для окропления жертвенника этой кровью. Вы должны соблюдать их для того, чтобы очиститься. Вы должны отдать эту кровь Мне как плату за жизнь, которую вы отняли.

 

Бо душа кожного тіла — це його кров, — тож Я дав її вам, щоб на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо його кров є викупленням за душу.

Поэтому Я и говорю израильтянам: никто из вас не должен есть кровь, и никакой иноземец, живущий среди вас, не должен её есть.

 

Через це Я сказав ізраїльським синам: Жодна душа з-поміж вас хай не вживає в їжу кров, і захожий, який проживає серед вас, також хай не вживає в їжу кров.

Если же кто из жителей Израиля или чужеземец, живущий среди вас, поймает дикое животное или птицу, которую можно есть, этот человек должен дать крови вытечь на землю и покрыть её землёй!

 

Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вполює дичину, — звіра або птаха, який їсться, — нехай випустить з нього кров і засипле її землею.

Если в мясе всё ещё есть кровь, в нём всё ещё есть жизнь животного. Поэтому Я и говорю народу Израиля: не ешьте мясо, в котором ещё есть кровь! Любой, кто будет есть кровь, должен быть удалён от своего народа.

 

Бо душа кожного тіла — це його кров. Тому Я сказав ізраїльським синам: Не вживайте в їжу кров з ніякого тіла, бо душа кожного тіла — це його кров. Кожний, хто її споживає, буде вигублений.

И всякий житель Израиля или чужеземец, живущий среди вас, кто будет есть животное, умершее своей смертью или убитое другим животным, будет нечист до вечера. Этот человек должен выстирать свою одежду и омыть всё своё тело водой!

 

Кожна душа з корінних жителів чи із захожих, яка їстиме мертвечину чи здобич хижака, нехай випере свій одяг і помиється водою, — і до вечора буде нечистою, а тоді стане чистою.

Если же этот человек не выстирает свою одежду или не омоет своё тело, он будет виновен в совершении греха”».

 

Якщо ж вона не випере одягу й не помиє тіла водою, то візьме на себе гріх.