1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Огієнка → Пераклад Анатоля Клышкi

Що́ було́ від поча́тку, що́ ми чули, що́ бачили власними очима, що́ розглядали, і чого руки наші торкалися, — про Слово життя, —

Аб тым, што было ад пачатку, што мы чулі, што бачылі на свае вочы, што мы разгледзелі і нашы рукі абмацалі — аб Слове жыцця,

а життя з'явилось, і ми бачили, і сві́дчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебува́ло й з'явилося нам, —

і жыццё з’явілася, і мы бачылі, і сведчым, і абвяшчаем вам гэтае вечнае жыццё, якое было ў Бацькі і з’явілася нам,

що́ ми бачили й чули — про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

што мы бачылі і чулі, мы абвяшчаем і вам, каб і вы мелі ўзаемнасць з намі. А наша ўзаемнасць — з Бацькам і з Яго Сынам Ісусам Хрыстом.

А це пишемо вам, щоб повна була́ ваша радість!

І гэта мы1 пішам, каб радасць наша2 была поўнаю.

А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жа́дної те́мряви!

І вось гэтая вестка, якую мы чулі ад Яго і абвяшчаем вам: Бог ёсць святло, і няма ў Ім ніякай цемры.

Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в те́мряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!

Калі мы кажам, што маем узаемнасць з Ім, але ходзім у цемры, мы лжэм і не жывём па праўдзе;

Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із о́дним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.

калі ж ходзім у святле, падобна, як Ён ёсць у святле, то маем узаемнасць адзін з адным і Кроў Ісуса [Хрыста], Яго Сына, ачышчае нас ад усялякага граху.

Коли ж кажемо, що не маєм гріха́, то себе обманюємо, і немає в нас правди!

Калі мы кажам, што не маем граху, мы самі сябе ашукваем, і праўды няма ў нас.

Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

Калі мы вызнаём свае грахі, Ён, верны і праведны, даруе нам грахі і ачысціць нас ад усялякай няправеднасці.

А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і сло́ва Його нема в нас!

Калі мы кажам, што мы не саграшылі, то робім яго лгуном і слова Яго няма ў нас.

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

4 1: У некат. рукап.: вам.

4 2: У некат. рукап.: ваша.

« 3 глава 2 глава »