Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Переклад Огієнка → Пераклад Анатоля Клышкi

Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

Павел, з волі Божай Апостал Хрыста Ісуса, і Цімафей, брат, —

до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

святым і верным у Хрысце [Ісусе] братам, што ў Калосах: ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, [і Госпада Ісуса Хрыста].

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

Дзякуем Богу і Бацьку Госпада нашага Ісуса Хрыста, заўсёды молячыся аб вас,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

пачуўшы пра вашую веру ў Хрыста Ісуса і пра любоў, якую вы маеце да ўсіх святых

через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

праз надзею, падрыхтаваную вам на нябёсах, аб якой вы чулі раней у слове праўды дабравесця,

що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

якое дайшло да вас; як і ва ўсім свеце, яно жыве, прыносячы плод і ўзрастаючы, як і ў вас з таго дня, як вы пачулі і пазналі ласку Божую ў праўдзе,

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

як навучыліся ад Эпафраса, нашага ўлюбёнага супрацоўніка, які ёсць верны слуга Хрыста для вас;

що й виявив нам про вашу духовну любов.

які і паведаміў нам пра вашу любоў у Духу.

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

Таму і мы з таго дня, як пачулі пра гэта, не перастаём маліцца за вас і прасіць, каб вы напоўніліся пазнаннем Яго волі ва ўсёй мудрасці і духоўным разуменні,

щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

каб пражыць годна Госпада, ва ўсім дагаджаючы Яму, прыносячы плод у кожнай добрай справе і ўзрастаючы ў пазнанні Бога,

зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

узмацняючыся ўсёю сілай праз магутнасць Яго славы для ўсялякай стойкасці і доўгацярплівасці з радасцю,

дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

дзякуючы [Богу і] Бацьку, што зрабіў нас здольнымі1 ўдзельнічаць у долі святых у святле;

що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

Які выбавіў нас ад улады цемры і перанёс у царства Сына Сваёй любові,

в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

у Якім мы маем выкуп [праз Яго кроў], дараванне грахоў;

Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

Які ёсць вобраз нябачнага Бога, Першародны кожнага стварэння;

Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

таму што ў Ім былостворана ўсё: на нябёсах і на зямлі, бачнае і нябачнае: ці троны, ці панаванні, ці начальствы, ці ўлады — усё праз Яго і дзеля Яго створана;

А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

і Ён ёсць перад усім, і ўсё існуе ў Ім,

І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

і Ён ёсць Галава Цела — царквы; Ён пачатак, Першародны з мёртвых, каб ва ўсім Ён меў першынство,

Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

таму што было патрэбна Богу, каб у Ім пасялілася ўся паўната

і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

і каб праз Яго прымірыць з Сабою ўсё, усталяваўшы мір Крывёю Яго крыжа — праз Яго — як тое, што на зямлі, так і тое, што ў нябёсах.

І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

І вас, што былі некалі адчужанымі і ворагамі ў розуме з-за ліхіх учынкаў,

тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

Ён цяпер прымірыў у чалавечым Яго целе праз смерць, каб паставіць вас святымі, беззаганнымі і бездакорнымі перад Сабою,

якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

калі ж вы сапраўды застаяцеся ў веры цвёрда і непарушна і не адступаеце ад надзеі дабравесця, якое вы чулі, якое было абвешчана ўсялякаму стварэнню пад небам, слугою якога зрабіўся я, Павел.

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

Цяпер я радуюся ў [маіх] пакутах за вас і дапаўняю нястачу скрухаў Хрыстовых у маім целе за Яго Цела, якое ёсць Царква,

якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

слугою якой я зрабіўся паводле домакіравання Божага, дадзенага мне для вас, каб завяршыць слова Божае,

Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

таямніцу, схаваную ад вякоў і пакаленняў; а цяпер адкрытую Яго святым,

що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

якім Бог захацеў адкрыць, якое ёсць багацце славы гэтай таямніцы сярод язычнікаў, якая ёсць Хрыстос у вас — надзея славы;

Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

Якога мыабвяшчаем, настаўляючы на розум кожнага чалавекаі навучаючы кожнага чалавека ва ўсёй мудрасці, каб прадставіць кожнага чалавека дасканалым у Хрысце [Ісусе],

У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.

дзеля таго я і працую, змагаючыся Яго сілаю, якая магутна дзейнічае ўва мне.

Примечания:

Пераклад Анатоля Клышкi

12 1: У некат. рукап. Заклікаў нас.

« 4 глава 2 глава »