Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Переклад Огієнка → Пераклад Яна Станкевіча

Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

Паўла, з волі Божае апостал Хрыста Ісуса, а Цімох брат,

до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

Сьвятым а верным братом у Хрысту, каторыя ў Колосе: ласка вам а супакой ад Бога Айца нашага а Спадара Ісуса Хрыста.

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

Дзякуем Богу а Айцу Спадара нашага Ісуса Хрыста, кажначасна молячыся за вас,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

Чуўшы празь веру вашу ў Хрысту Ісусу а празь міласьць, каторую вы маеце да ўсіх сьвятых

через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

Дзеля надзеі, пакладзенай вам у нябёсах, праз што вы ўперад чулі ў слове праўды Дабравесьці,

що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

Каторая прышла да вас, як і на ўвесь сьвет, даець плады й расьціць, як і памеж вас, з тога дня, калі вы пачулі й запраўды пазналі ласку Божую ў праўдзе,

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

Як і навучыліся ад Епафры, любовага сунявольніка нашага і вернага слугачага Хрыстовага дзеля вас,

що й виявив нам про вашу духовну любов.

Каторы і наказаў нам праз міласьць вашу ў Духу.

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

Затым і мы з тога дня, як пачулі, не перастаем маліцца й прасіць за вас, каб вы напоўніліся запраўдным веданьням волі Ягонае ў вусёй мудрасьці й разуменьню духоўным;

щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

Каб хадзілі годна Спадара ў вусім годзячы, даючы плод у кажнай добрай працы і растучы праўдзівым знацьцём Бога,

зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

Мацуючыся кажнай сілаю подле магутнасьці славы Ягонае ў вусёй трывалкосьці а цярплівосьці з радасьцяй,

дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

Дзякуючы Айцу, Каторы ўчыніў нас годнымі да ўчасьця ў дзелі сьвятых на сьвеце,

що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

Каторы выбавіў нас ад улады цемні і перавёў да гаспадарства ўмілаванага Сына Свайго,

в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

У каторым мы маем адкупленьне, дараваньне грахоў,

Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

Каторы ё абраз Бога нявідомага, народжаны ўперад за ўсе стварэньне;

Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

Бо Ім створана ўсе, што на нябёсах і што на зямлі, відомае й нявідомае: ці пасады, ці спадарствы, ці князствы, ці ўлады, — усе Ім і дзеля Яго створана;

А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

І Ён ёсьць уперад за ўсе, і ўсе Ім дзяржыцца.

І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

І Ён галава цела царквы; Ён — пачатак, пяршак ізь мертвых, каб Ён меў пяршынство ў вусім;

Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

Бо ўзьлюб было Айцу, каб у Ім жыхарыла ўся паўніня,

і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

І каб пагадзіць Ім усе із Сабою, сьціхамірыўшы Ім, крывёй крыжа Ягонага, ці то земнае, ці то нябёснае.

І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

І вас, што калісь былі аддаленыя і непрыяцелі ў душы, робячы благія ўчынкі,

тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

Цяпер Ён пагадзіў целам Сваім перазь сьмерць, каб пастанавіць вас сьвятымі а беззаганнымі а бязупічнымі перад Сабою,

якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

Калі запраўды трываеце ў веры непахісныя а цьвярдыя і не адхінаецеся ад надзеі Евангелі, каторую вы чулі, каторая абяшчана ўсім стварэнцам пад небам, каторай я, Паўла, стаў слугачым.

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

Цяпер я цешуся зь цярпеньняў сваіх за вас і дапаўняю нястачу атугаў Хрыстовых на целе сваім за цела Ягонае, каторае ё Царква,

якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

Каторай я стаў слугачым подле загады Божае, данае імне ўзглядам вас, каб выпаўніць слова Божае,

Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

Тайну, закрытую ад вякоў і пакаленьняў, але цяпер аб’яўленую сьвятым Ягоным,

що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

Каторым Бог зычыў наказаць, што за багацьце было б славутае тайны гэтае памеж народаў, каторая ё Хрыстос у вас, надзея славы,

Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

Каторага мы абяшчаем, перасьцерагаючы кажную людзіну і навучаючы кажную людзіну ўсяе мудрасьці, каб пастанавіць кажную людзіну дасканальнай у Хрысту;

У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.

Дзеля чаго я й працую, змагаючыся подле дзеяньня Ягонага, каторае дзее ў імне магутна.

« 4 глава 2 глава »