Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Переклад Огієнка → Пераклад П. Татарыновіча

Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

Павал, воляй Божаю Апостал Езуса Хрыстуса, і Тыматэй —

до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

сьвятым у Калёссах і верным братом у Хрыстусе: ласка вам і спакой ад Бога Айца нашага і Усеспадара Езуса Хрыстуса.

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

Заўсёды молячыся за вас, мы дзякуем Богу й Айцу Езуса Хрыстуса Усеспадара нашага,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

пачуўшы аб веры вашай у Хрыстуса Езуса, ды аб любасьці аб усіх сьвятых,

через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

дзеля надзеі, чакаючай вас у нябёсах, аб якой чулі ў навучанні Эванэліі праўды,

що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

што дайшла да вас і, як у ва ўсім сьвеце, пладавіта ўзрастае з таго дня, як пачулі й пазналі ласку Божую ў праўдзе,

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

ад навучаўшага Эпафра, любага супрацоўніка нашага, а для вас вернага слугу Хрыстусавага.

що й виявив нам про вашу духовну любов.

Ён і выявіў нам любасьць вашую ў духу.

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

Таму мы з таго дня, як гэта пачулі, не перастаём за вас маліцца і прасіць, каб вы дайшлі да поўнага пазнання Божае волі ў ва ўсякай мудрасьці й духовым разуменні;

щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

каб паступаць вам спосабам дастойным Бога, у ва ўсім Яму дагаджаючы, прыносячы плод у кажным добрым дзеле ды ўзрастаючы ў спазнанні Бога;

зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

дужэючы ўсесілаю магуцтва славы Ягонай ва ўсякай цярплівасьці й пагоднай радасьці,

дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

дзякуючы Айцу з радассьцяй, што паклікаў вас да удзелу ў сьветлай спадчыне сьвятых,

що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

што вызваліў нас ад улады цемры й перанёс у валадарства наймілейшага свайго Сына,

в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

ў якім маем адкупленне ягонай крывёю і грахоў дараванне.

Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

Ён ёсьць вобразам нявідомага Бога, першародны ўсякага стварэння;

Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

у Ім бо створана ўсё на небе й на зямлі, бачнае й нябачнае: ці то троны, ці дзяржавы, ці то валадарствы, ці ўлады, — усё Ім і для Яго ўтворана;

А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

Ён ёсьць першы за ўсё і ўсё ў Ім трывае.

І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

Ён такжа галава цела, Эклезіі, Ён першародны з мяртвых, так, каб у ва ўсём Яму быць першым,

Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

Айцу бо даўспадобна было, каб у Ім прабывала ўсякая поўня,

і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

ды каб празь Яго ўсё міжсобку пагадзіць на зямлі й на небе, ўціхамірыўшы крывёю ягонага крыжа.

І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

Дый вас самых, што калісь чужымі й варожымі былі праз думкі й нахілы да благіх учынкаў,

тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

прыяднаў цяпер у целе сьмерцю свайго Цела, каб зрабіць вас сьвятымі й беззаганнымі перад Сабою;

якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

Толькіж трымайцеся ў веры цьвёрда і стала, не слабнучы ў надзеі Эванэліі, апавяшчэнне якое ўсякаму стварэнню пад небам вы чулі. Ейнаю то я, Павал, стаўся слугою.

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

Цяпер вось радуюся ў муках за вас і дапаўняю ва ўласным цее тое, чаго шчэ не хапае з Хрыстусавай журбы аб Ягоным целе, гэта знача Эклезіі,

якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

якое стаўся я слугою з Божага даручэння поўніць сярод вас Божае слова,

Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

тайніцу укрытую ад вякоў і ад родаў, цяпержа выяўленую сьвятым Ягоным,

що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

якім воліў Бог аказаць як вялікім ёсьць сярод паганаў багацьце хвалы у гэнай тайніцы, што ёсьць у вас Хрыстус, надзея славы.

Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

Яго мы прапаведуем, настаўляючы кажнага чалавека і вучачы ўсякае мудрасьці, каб зрабіць дасканалым у Хрыстусе.

У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.

Над гэтым я і працую, змагаючыся Ягонай сілай, якая дзее ў ва мне магутна.

« 4 глава 2 глава »