Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Пераклад Яна Станкевіча

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

Першы нарыс, о Хахілю, уклаў я праз усе, што Ісус пачаў заразом чыніць і навучаць,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

Аж да тога дня, каторага Ён узьнёсься, даўшы Сьвятым Духам расказаньне апосталам, каторых Ён абраў,

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

Перад каторымі й стаў жывы, па замучаньню, зь бесьпярэчнымі довадамі, будучы бачаны імі на працягу сараку дзён і кажучы праз гаспадарства Божае.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

І, зьбершы, расказаў ім не адхінацца ад Ерузаліму, але «чакайце абяцанага ад Айца, што вы чулі ад Мяне;

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

Бо Яан запраўды хрысьціў у вадзе, а вы будзеце хрышчаны за колькі дзён Сьвятым Духам».

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Затым яны, зышоўшыся, пыталіся ў Яго, кажучы: «Спадару, ці ня гэтага часу Ты адновіш гаспадарства Ізраелю?»

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Ён жа сказаў ім: «Ня вам знаць часы альбо поры, каторыя Айцец паклаў у ўладзе Сваёй;

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

Але вы прыймеце магутнасьць, як зыйдзе на вас Дух Сьвяты, і будзеце Імне сьветкамі ў Ерузаліме а ў вусёй Юдэі а ў Самары а аж да канца зямлі».

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

І, сказаўшы гэта, як яны глядзелі, Ён быў узяты, і булак прыняў Яго ад ачоў іхных.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

І як яны ўцяміліся ў неба, як Ён узыходзіў, і вось, два мужы сталі перад імі ў белым адзецьцю,

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

І каторыя сказалі: «Мужы Ґалілейскія, чаго вы стаіце, гледзячы на неба? Гэта Ісус, узяты ад вас на неба, такім парадкам прыйдзе, як вы бачылі ўзыходзячага Яго на неба».

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Тады яны зьвярнуліся да Ерузаліму з гары, званае Аліўнаю, што ля Ерузаліму, маючы сыботняга дня дарогу.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

І, увыйшоўшы, узышлі да верхняга пакою, ідзе перабывалі разам Пётра а Яан а Якаў а Андрэй, Піліп а Хама, Баўтрамей а Мацьвей, Якаў Алфеенак а Сымон Зылот а Юда, брат Якаваў.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

Гэтыя ўсі перабывалі згодна, кажначасна ў малітве із жанкамі а Марыяй, Маці Ісусавай, а з братамі Ягонымі.

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

І тымі днямі Пётра, стаўшы пасярод братоў, — груду наймя разам было каля сту дваццацёх, —сказаў:

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

«Мужы браты, належыла выпаўніцца Пісьму, што Дух Сьвяты прарок вуснамі Давіда празь Юду, каторы стаў правадыром тых, што ўзялі Ісуса;

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

Бо ён лічыўся меж нас і адзяржаў дзель у службе гэтай.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

Дык гэты купіў поле заплатаю за бяспраў’е і, стрымгалоў паўшы, раськяпіўся пасярэдзіне, і выпаў увесь нутр ягоны.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

І гэта стала ведама ўсім жыхарам Ерузаліму, так што тое поле было названа ў нарэччу іхным собскім Акельдама, значыцца, поле крыві.

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

Бо напісана ў кнізе псальмаў: "Няхай дамова ягоная будзе пустая, і няхай ня будзе жывучага ў ёй", а "Урад ягоны вазьмі іншы".

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

Дык належыцца, каб із мужоў, што прапушчалі нас увесь час, у каторым Спадар Ісус уходзіў і выходзіў памеж нас,

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

Пачынаючы ад хрысту Яанавага аж да дня, як быў узяты ад нас, каб адзін із тых стаў сьветкаю з намі ўскрысеньня Ягонага».

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

І яны пастанавілі двух: Язэпа, званага Вараваю, каторага мянушка была Юст, і Мацьвея.

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

І, молячыся, сказалі: «Ты, Спадару, усіх сэрцаў ведамча, пакажы з гэтых двух аднаго, каторага Ты абраў,

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

Заняць месца ў службе гэтай і апосталства, ад каторага Юда адпаў, каб ісьці на месца свае».

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

І кінулі на жэрабя на іх, і пала жэрабя на Мацьвея, і ён быў залічаны да адзінанцацёх апосталаў.

« 21 глава 2 глава »