Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

Первую книгу, Феофил, написал я обо всем, что Иисус делал и чему учил от начала

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

до того дня, в который Он вознесся, дав Святым Духом повеления апостолам, которых Он избрал,

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

которым и явил Себя живым по страдании Своем, со многими верными доказательствами, в продолжение сорока дней являясь им и говоря о Царстве Божием.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

И, собрав их, Он повелел им: «Не отлучайтесь из Иерусалима, но ждите обещанного от Отца, о чем вы слышали от Меня,

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

ибо Иоанн крестил водой, а вы через несколько дней после сего будете крещены Духом Святым».

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Поэтому они, собравшись, спрашивали Его, говоря: «Не в это ли время, Господи, восстанавливаешь Ты царство Израилю?»

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Он же сказал им: «Не ваше дело знать времена или сроки, которые Отец положил в Своей власти,

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святой; и будете Мне свидетелями в Иерусалиме, и во всей Иудее, и Самарии, и даже до края земли».

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

Сказав это, Он поднялся в глазах их, и облако взяло Его из вида их.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

И когда они смотрели на небо, во время восхождения Его, вдруг предстали им два мужа в белой одежде

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

и сказали: «Мужи галилейские! Что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо».

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Тогда они возвратились в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима, на расстоянии субботнего пути.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

И, придя, взошли в горницу, где и пребывали: Петр и Иаков, Иоанн и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда, брат Иакова.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

Все они единодушно пребывали в молитве с некоторыми женщинами и Марией, матерью Иисуса, и с братьями Его.

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

И в те дни Петр, став посреди учеников, сказал

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

(было же собрание человек около ста двадцати): «Мужи братья! Надлежало исполниться тому, что в Писании предрек Дух Святой устами Давида об Иуде, бывшем вожде тех, которые взяли Иисуса.

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

Он был сопричислен к нам и получил жребий служения этого;

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

но приобрел землю неправедной мздой, и, когда низринулся, расселось чрево его, и выпали все внутренности его.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

И это сделалось известно всем жителям Иерусалима, так что земля та на отечественном их наречии названа Акелдама, то есть „земля крови“.

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

В книге же псалмов написано: „Да будет двор его пуст, и да не будет живущего в нем“ и „Достоинство его да примет другой“.

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

Итак, надобно, чтобы один из тех, которые находились с нами во всё время, когда пребывал и общался с нами Господь Иисус, —

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

начиная от крещения Иоаннова до того дня, в который Он вознесся от нас, — был вместе с нами свидетелем воскресения Его».

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И поставили двоих: Иосифа, называемого Варсавой, который прозван Иустом, и Матфия;

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

и помолились и сказали: «Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи из этих двоих одного, которого Ты избрал

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

принять жребий этого служения и апостольства, от которого отпал Иуда, чтобы идти в свое место».

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

И бросили о них жребий, и выпал жребий Матфию, и он сопричислен к одиннадцати апостолам.

« 21 глава 2 глава »