Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

В моей первой книге, Феофил, я описал всё, что делал и чему учил Иисус,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

описал всю Его жизнь с самого начала до того дня, когда Он вознёсся на небо, после того как через Святого Духа дал наставления апостолам, которых избрал.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

После Своего страдания Он являлся им, и дал много верных доказательств того, что жив. В продолжение сорока дней Он являлся им и говорил о царстве Божьем.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

И однажды, когда Он ел с ними, Он повелел: "Не покидайте Иерусалим, а ждите обещанного Отцом, о чём слышали вы от Меня:

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

ибо Иоанн крестил людей водой, а вы вскоре будете крещены Святым Духом".

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

И когда собрались они вместе, апостолы спросили у Иисуса: "Господи! Не вернёшь ли Ты теперь царство Израилю?"

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Он сказал им: "Не вам знать времена и сроки, которые властью Своей установил Отец.

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

Но вы получите силу, когда Святой Дух снизойдёт на вас, и будете свидетелями Моими, сначала в Иерусалиме и по всей Иудее и Самарии, а потом до краёв земли".

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

Сказав это, Он на глазах у них вознёсся на небеса, и облако скрыло Его от них.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

Они пристально вглядывались в небеса, как вдруг двое мужчин, одетых в белое, предстали перед ними

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

и сказали: "Галилеяне! Почему вы стоите здесь, глядя на небо? Иисус, вознёсшийся от вас на небо, вернётся так же, как вы видели Его восходящим на небо".

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Затем они вернулись в Иерусалим с Горы Елеонской, которая находится на расстоянии субботнего дня пути от Иерусалима.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

Придя туда, они поднялись в комнату наверху, где и остановились. Там были Пётр, Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

Все вместе они предались молитве. С ними было несколько женщин и Мария, Мать Иисуса, и Его братья.

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

Несколько дней спустя верующие собрались вместе (а всего их было там около ста двадцати учеников), и Пётр встал и сказал:

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

"Братья мои, должно было исполниться Писание, в котором Святой Дух предсказал через Давида об Иуде, который возглавил схвативших Иисуса.

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

Он был одним из нас и разделил труды наши".

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

Иуда купил поле на деньги, полученные за это преступление, но упал головой вниз и разбился, и все внутренности его выпали наружу.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

Это стало известно всем, кто жил в Иерусалиме, и это поле стало называться на их языке Акелдама, то есть "Кровавое поле".

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

"Ибо написано в книге Псалмов: "Да будет земля его заброшена, и пусть никто не живёт там". И также: "Пусть другой человек займёт его место служения".

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

И потому нужно, чтобы ещё один человек присоединился к нам и стал свидетелем воскресения Иисуса.

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

Этот человек должен быть одним из тех, кто был среди нас всё то время, пока Господь Иисус был с нами, с того самого времени, когда Иоанн начал крестить людей, и до того дня, когда Иисус вознёсся от нас на небеса".

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И предложили они двоих: Иосифа, называемого Варсавой (известного также, как Иуст), и Матфия.

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

Затем они помолились, говоря: "Господи, Ты знаешь, что у каждого на сердце. Покажи нам, которого из этих двоих Ты избрал и

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

кто займёт место служения апостола, которое оставил Иуда, когда отправился туда, где ему надлежит быть".

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

Затем они бросили жребий, чтобы выбрать между этими двумя, и Богу было угодно, чтобы жребий выпал Матфию, так что он тоже стал святым апостолом, как и остальные одиннадцать.

« 21 глава 2 глава »