Колосян 1 глава

Послання св. апостола Павла до колосян
Сучасний переклад → Пераклад Яна Станкевіча

1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.

Паўла, з волі Божае апостал Хрыста Ісуса, а Цімох брат,

Сьвятым а верным братом у Хрысту, каторыя ў Колосе: ласка вам а супакой ад Бога Айца нашага а Спадара Ісуса Хрыста.

Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа.

Дзякуем Богу а Айцу Спадара нашага Ісуса Хрыста, кажначасна молячыся за вас,

Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих.

Чуўшы празь веру вашу ў Хрысту Ісусу а празь міласьць, каторую вы маеце да ўсіх сьвятых

Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою,

Дзеля надзеі, пакладзенай вам у нябёсах, праз што вы ўперад чулі ў слове праўды Дабравесьці,

коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона — істинна.

Каторая прышла да вас, як і на ўвесь сьвет, даець плады й расьціць, як і памеж вас, з тога дня, калі вы пачулі й запраўды пазналі ласку Божую ў праўдзе,

Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас.[1]

Як і навучыліся ад Епафры, любовага сунявольніка нашага і вернага слугачага Хрыстовага дзеля вас,

Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.

Каторы і наказаў нам праз міласьць вашу ў Духу.

Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням.

Затым і мы з тога дня, як пачулі, не перастаем маліцца й прасіць за вас, каб вы напоўніліся запраўдным веданьням волі Ягонае ў вусёй мудрасьці й разуменьню духоўным;

Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога.[2]

Каб хадзілі годна Спадара ў вусім годзячы, даючы плод у кажнай добрай працы і растучы праўдзівым знацьцём Бога,

Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.

Мацуючыся кажнай сілаю подле магутнасьці славы Ягонае ў вусёй трывалкосьці а цярплівосьці з радасьцяй,

Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі.

Дзякуючы Айцу, Каторы ўчыніў нас годнымі да ўчасьця ў дзелі сьвятых на сьвеце,

13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.

Каторы выбавіў нас ад улады цемні і перавёў да гаспадарства ўмілаванага Сына Свайго,

У каторым мы маем адкупленьне, дараваньне грахоў,

Христос є образом невидимого Бога і стоїть вище усякого творіння.[3]

Каторы ё абраз Бога нявідомага, народжаны ўперад за ўсе стварэньне;

Бо все, як на небі, так і на землі, видиме й невидиме, трони й держави, правителі й влада — все прийшло через Нього й було створене для Нього.

Бо Ім створана ўсе, што на нябёсах і што на зямлі, відомае й нявідомае: ці пасады, ці спадарствы, ці князствы, ці ўлады, — усе Ім і дзеля Яго створана;

Син існував до всього і раніше за все, і все існує завдяки Йому.

І Ён ёсьць уперад за ўсе, і ўсе Ім дзяржыцца.

Він — Голова тіла, церкви. Він — джерело, початок усього. Він був першим, Хто воскрес із мертвих, [4] щоб стати першим [5] скрізь і у всьому.

І Ён галава цела царквы; Ён — пачатак, пяршак ізь мертвых, каб Ён меў пяршынство ў вусім;

Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа, щоб жити в Ньому.

Бо ўзьлюб было Айцу, каб у Ім жыхарыла ўся паўніня,

І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все: і земне, і Небесне. Бог досяг миру через кров, пролиту Христом на хресті.

І каб пагадзіць Ім усе із Сабою, сьціхамірыўшы Ім, крывёй крыжа Ягонага, ці то земнае, ці то нябёснае.

Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки.

І вас, што калісь былі аддаленыя і непрыяцелі ў душы, робячы благія ўчынкі,

Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними.

Цяпер Ён пагадзіў целам Сваім перазь сьмерць, каб пастанавіць вас сьвятымі а беззаганнымі а бязупічнымі перад Сабою,

І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.

Калі запраўды трываеце ў веры непахісныя а цьвярдыя і не адхінаецеся ад надзеі Евангелі, каторую вы чулі, каторая абяшчана ўсім стварэнцам пад небам, каторай я, Паўла, стаў слугачым.

Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою.

Цяпер я цешуся зь цярпеньняў сваіх за вас і дапаўняю нястачу атугаў Хрыстовых на целе сваім за цела Ягонае, каторае ё Царква,

Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже.

Каторай я стаў слугачым подле загады Божае, данае імне ўзглядам вас, каб выпаўніць слова Божае,

Це Послання — таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.

Тайну, закрытую ад вякоў і пакаленьняў, але цяпер аб’яўленую сьвятым Ягоным,

Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви Славу Божу.

Каторым Бог зычыў наказаць, што за багацьце было б славутае тайны гэтае памеж народаў, каторая ё Хрыстос у вас, надзея славы,

Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими [6] у Христі.

Каторага мы абяшчаем, перасьцерагаючы кажную людзіну і навучаючы кажную людзіну ўсяе мудрасьці, каб пастанавіць кажную людзіну дасканальнай у Хрысту;

Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.

Дзеля чаго я й працую, змагаючыся подле дзеяньня Ягонага, каторае дзее ў імне магутна.

« 4 глава 2 глава »