2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Огієнка → Пераклад Анатоля Клышкi

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

Павел, з волі Божай Апостал Хрыста Ісуса згодна з абяцаннем жыцця, якое ў Хрысце Ісусе, —

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Цімафею, улюбёнаму сыну: Ласка Божая, міласэрнасць, мір ад Бога Бацькі і Хрыста Ісуса, нашага Госпада.

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

Я дзякую Богу, Якому служу, як продкі, у чыстым сумленні, у той час як няспынна ўспамінаю пра цябе ў маіх малітвах уночы і ўдзень,

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

прагнучы ўбачыць цябе, памятаючы твае слёзы, каб мне напомніцца радасцю,

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

атрымаўшы напамінак аб непрытворнай веры ў табе, якая жыла спярша ў тваёй бабцы Лаідзе і ў тваёй маці Яўніцы, і, я ўпэўнены, што яна жыве і ў табе.

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

З гэтай прычыны напамінаю табе, каб ты радзімаў дар Божы, які ў табе праз ускладанне маіх рук.

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

бо даў нам Бог Дух не баязлівасці, а сілы, і любові, і здаровага розуму.

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Дык не саромейся ні сведчання нашага Госпада, ні мяне, Яго вязня, а цярпі разам для Дабравесця паводле сілы Бога,

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

Які выратаваў нас і паклікаў святым пакліканнем, не паводле нашых учынкаў, а паводле Свайго прадвызначэння і ласкі, дадзенай нам у Хрысце Ісусе перад вечнымі часамі,

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

а выяўленай цяпер праз з’яўленне нашага Збаўцы Хрыста Ісуса, Які знішчыў смерць і асвятліў жыццё і нятленне праз Дабравесце,

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

для якога я быў прызначаны звестуном і Апосталам і настаўнікам [язычнікаў].

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

З гэтай прычыны я цярплю ўсё гэта, але я не саромеюся, бо ведаю, Каму паверыў, і ўпэўнены, што Ён у сілах захаваць мой уклад да таго дня.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

Май за ўзор здаровых слоў, якія ты ад мяне пачуў, у веры і любові, якія ў Хрысце Ісусе.

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

Добры ўклад захоўвай Святым Духам, Які жыве ў нас.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Ты ведаеш тое, што ўсе, хто ў Азіі, адвярнуліся ад мяне, у іх ліку Фігел і Гермаген.

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

Няхай Госпад змілуецца над домам Анісіфора, таму што ён часта падбадзёрваў мяне і не саромеўся маіх ланцугоў;

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

а, быўшы у Рыме, старанна расшукваў мяне і знайшоў.

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Няхай дасць яму Госпад знайсці міласэрнасць ад Госпада ў той дзень. А колькі ён паслужыў [мне] ў Эфесе, ты лепш ведаеш.

« 6 глава 2 глава »