Українська Біблія. Турконяк
1 І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.
2 І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:
3 Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.
4 І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.
5 А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.
6 А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
7 А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.
8 Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.
9 І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
10 А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.
11 І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,
12 щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!
13 І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?
14 Сіяч сіє слово.
15 Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.
16 А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,
17 але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.
18 А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,
19 але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.
20 А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!
21 І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?
22 Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.
23 Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
24 І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.
25 Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!
26 І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;
27 і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.
28 Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.
29 Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
30 І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?
31 Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,
32 та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.
33 І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;
34 без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.
35 А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.
36 Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.
37 Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.
38 А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?
39 Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.
40 І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?
41 А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?
Толкования Августина
Стих 11
То, что Он, казалось бы, говорил тайно, некоторым образом не было тайным. Ибо Он говорил не для того, чтобы слушающие потом умолчали о сказанном, но чтобы повсюду было оно проповедано. Можно говорить одновременно явно и не явно, тайно и не тайно, как сказано: « ...они своими глазами смотрят, и не видят» (Ср. 9 И сказал Он: пойди и скажи этому народу: слухом услышите — и не уразумеете, и очами смотреть будете — и не увидите. 10 Ибо огрубело сердце народа сего, и ушами с трудом слышат, и очи свои сомкнули, да не узрят очами, и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их. Ис 6:9−10). Как же это: смотрят — значит явно, не тайно; но не видят — значит не явно, но тайно? Все, что они слышали, но не поняли, было таким, что обвинять Его не имели они оснований. Всякий раз, когда они спрашивали Его в надежде найти, в чем бы таком Его обвинить, Он отвечал им таким образом, что все их уловки проваливались и все козни расстраивались.
Трактат на Евангелие от Иоанна. Сl. 0278, 113.3.38 [CCL 36:638].
Стих 20
Вчера взывал я к дороге, взывал к скалам, взывал к терновым кустам. Я сказал: меняйтесь, пока есть возможность; вспашите плугом грубую почву, выбросьте камни с поля, вырвите с поля терновник! Не имейте грубого сердца — в нем быстро угаснет Божие Слово! (Ср. 8 "не ожесточите сердца вашего, как в Мериве, как в день искушения в пустыне, Пс 94:8; 14 Блажен человек, который всегда пребывает в благоговении; а кто ожесточает сердце свое, тот попадет в беду. Притч 28:14; 14 Наконец, явился самим одиннадцати, возлежавшим на вечери, и упрекал их за неверие и жестокосердие, что видевшим Его воскресшего не поверили. Мк 16:14) Не будьте мягкой почвой — в ней корень любви непрочен! Заботами и стремлениями мира сего не погубите доброго семени, которое сеется в вас нашим трудом! Ведь сеет Господь, а мы — работники Его. Будьте доброй почвой! (Ср. 19 Если захотите и послушаетесь, то будете вкушать блага земли; 20 если же отречетесь и будете упорствовать, то меч пожрет вас: ибо уста Господни говорят. Ис 1:19−20; 12 Сейте себе в правду, и пожнете милость; распахивайте у себя новину, ибо время взыскать Господа, чтобы Он, когда придет, дождем пролил на вас правду. Ос 10:12; 47 Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен. 48 Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне. Лк 6:47−48)
Проповеди. Сl. 0284, 73.38.471.25.
Стих 32
Как матери кафолической Церкви быть с теми, кто воюет против нее — ведь они ее сыновья? Она — как огромное дерево, ветви которого простираются на весь мир; и вот в Африке отломился сучок1. Она же рождает их в муках, дабы к корню вернулись, без которого истинно жить не могут.
Примечания
- 1 — Имеется в виду донатисткий раскол, который охватил Северную Африку в 4−5 вв. н.э.
Послания. Сl. 0262, 185.57.8.29.19.
Стих 41
Ты услышал брань — это ветер; ты разгневан — это теченье. Дует ветер, поднимаются волны, твой корабль в опасности, в опасности сердце твое, сердце дрожит. Услышав злословие, ты хочешь отплатить тем же. И вот, отплатив и сделав другому зло, сам потерпел кораблекрушение. Отчего так? Оттого, что Христос в тебе спит. Что означает «Христос в тебе спит»? Что ты забыл Христа. Так что разбуди Христа, вспомни о Нем, и проснется в тебе Христос... Родилось искушение — это ветер; ты в смятении — это волны. Буди Христа, и Он станет с тобой говорить. Кто же Сей, что и ветер и море повинуются Ему? (Ср. 27 Люди же, удивляясь, говорили: кто это, что и ветры и море повинуются Ему? Мф 8:27; 25 Тогда Он сказал им: где вера ваша? Они же в страхе и удивлении говорили друг другу: кто же это, что и ветрам повелевает и воде, и повинуются Ему? Лк 8:25).
Источник: Проповеди. Сl. 0284, 63.38.424.20.