Неемії 1 глава

Книга Неемії
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Яна Станкевіча

Книга Неемії, сина Ахалії: І сталося в місяці хасеїлі двадцятого року, коли я був у Сузі, у замку,

Словы Негэмы Гахалёнка. І сталася месяца Кісьлева, дваццатага году, і быў я ў Сусе, у сталічным месьце.

то прийшов Ананій, один із моїх братів, — він і мужі Юди, — і я запитав їх про тих, які збереглися при житті, хто залишився з полонених, і про Єрусалим.

І прышоў Ганані, адзін із братоў маіх, ён і колькі чалавекаў зь Юдэі. І папытаўся я ў іх празь Юдэяў, што ўцяклі, каторыя былі застаўшыся ад палону, і празь Ерузалім.

А він сказали мені: Ті, які залишилися з переселення, там в країні у великому злі та в приниженні, а стіни Єрусалима знищені, і його брами спалені вогнем.

І яны сказалі імне: «Засталыя, што засталіся ад палону там у краю, у вялікім ліху а паганьбеньню; сьцяна Ерузалімская разбурана, і брамы яго спалены цяплом».

І сталося, коли я почув ці слова, я сів і заплакав, і плакав декілька днів, постив, молився перед Небесним Богом

І сталася, як я пачуў гэтыя словы, што я сеў, і плакаў, і быў у жалобе дні, і поставаў, і маліўся да Бога нябёснага,

і сказав: Ні, Господи, Боже неба, сильний, великий і грізний, Той, Хто береже завіт і милосердя до тих, які Його люблять і дотримуються Його заповідей!

І казаў: «Я малю Цябе, СПАДАРУ, Божа нябёсны, вялікі а страшны Бог, што заховуе змову а міласэрдзе да тых, што любяць Яго й дзяржаць расказаньні Ягоныя!

Нехай же буде Твоє вухо чуйним і Твої очі відкритими, щоб почути молитву Твого раба, якою я молюся перед Тобою сьогоднішнього дня і ночі за синів Ізраїля, Твоїх рабів, і визнаю гріхи синів Ізраїля, якими ми згрішили проти Тебе! Я і дім мого батька — ми згрішили!

Хай вушы Твае будуць уважлівыя, і вочы Твае адчыненыя, каб Ты мог чуць малітву слугі Свайго, каторай я малюся перад Табою цяпер дзень і ноч за сыноў Ізраелявых, слугаў Тваіх, і спавядаюся з грахоў сыноў Ізраелявых, каторымі мы грашылі супроці Цябе, і я, і дом айца майго грашылі.

Ми дійсно відступили від Тебе і не дотримувалися заповідей, приписів і судів, які Ти заповів Мойсеєві, Твоєму рабові!

Мы вельма спракудзіліся ў Цябе й не дзяржалі расказаньняў ані ўставаў, ані судоў, каторыя Ты расказаў слузе Свайму Масею.

Та згадай слово, яке Ти заповів Мойсеєві, Твоєму рабові, кажучи: Якщо ви порушите завіт, Я вас розсію поміж народами.

Успомні ж слова, каторае Ты казаў слузе Свайму Масею, кажучы: "Калі вы Ізгрэшыце, Я расьцярушу вас памеж народаў;

А якщо ви повернетеся до Мене, будете дотримуватися Моїх заповідей і чинитимете їх, то навіть якщо ваше розсіяння буде від краю неба, Я звідти зберу їх і заведу їх у місце, яке Я вибрав, щоб поселити там Моє Ім’я!

Калі ж навернецеся да Мяне і будзеце дзяржаць расказаньні Мае й паўніць іх, то хоць бы вы выгнаны былі на край неба, і стуль зьбяру вас, і прывяду вас на месца, каторае Я абраў, каб вітала там імя Мае!"

Вони — раби Твої і Твій народ, яких Ти викупив Твоєю великою силою і Твоєю сильною рукою!

Яны ж слугі Твае а люд Твой, каторы Ты выкупіў сілаю Сваёю вялікаю і рукою Сваёю магутнаю.

Ні, але нехай буде чуйним Твоє вухо на молитву Твого раба і на молитву Твоїх рабів, які бажають боятися Твого Імені, тож дай, щоб пощастило сьогодні Твоєму рабові, дай йому милосердя перед цим чоловіком. А я є підчаший царя.

О, Спадару! я малю Цябе, хай будзе вуха Твае ўважлівае да малітвы слугі Твайго і да малітваў слугаў Тваіх, каторыя зычаць баяцца імені Твайго. І дай дасьпех, я малю Цябе, слузе Свайму цяпер, і даруй яго ласкаю ў ваччу гэтага чалавека». Я ж быў чашнікам каралеўскім.

« 10 глава 2 глава »