Авдія 1 глава

Книга пророка Овдія
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Яна Станкевіча

Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він послав вістку в народи: Встаньте і підведемося проти нього на війну!

Відзень Аўдава. Гэтак кажа Спадар Едому: дзейкі мы чулі ад СПАДАРА, і пасол меж народаў пасланы: «Устаньце й станьма на бітву зь ім!

Ось Я тебе дав дуже малим у народах, ти взагалі без честі.

Вось, малым даў цябе меж народаў, цябе вельма ўлегцы замелі.

Гордість твого серця підняла тебе, що живеш у кам’яних печерах, котрий піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи у своєму серці: Хто мене стягне вниз на землю?

Гордасьць сэрца твайго зьвяла цябе, о жывучы ў раськепінах скалы, што на вышыні гаспода ягоная, што кажа ў сэрцу сваім: "Хто зьвядзець мяне на зямлю?"

Хоча б ти піднявся вгору, як орел, чи поставив своє гніздо поміж зірками, Я звідти тебе поверну, — говорить Господь.

Калі ўзвышшыся, як арол, і калі меж гвездаў заўеш сабе гняздо, стуль Я зьвяду цябе», — агалашае СПАДАР.

Якби до тебе вночі прийшли злодії чи розбійники, куди б ти був вкинений? Хіба ви не накрали для себе досить? Якби ж до тебе прийшли збирачі винограду, чи не залишили би залишків?

«Калі б злодзеі прышлі да цябе, калі б ночныя глабаньнікі, дык як быў бы ты загублены? Ці ня ўкралі б яны, колькі ім даволі? Калі б абіраньнікі віна прышлі да цябе, то ці не пакінулі б яны недабіркі?

Як досліджено Ісава і захоплено сховане ним.

Як мы вышукалі Ісава, і як раскрыліся схаваныя ягоныя!

Аж до границь послали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе, здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку. У ньому немає розуму!

Аж да граніцы прагналі цябе ўсі мужы змовы твае, ашукалі цябе, перамаглі цябе, каторыя былі ў міру з табою; тыя, што елі хлеб твой, расьцягнулі сеці пад табою, няма цямлівасьці ў яго.

У той день, — говорить Господь, — знищу мудрих з Ідумеї і розуміння з гори Ісава.

Ці ня будзе таго дня, — агалашае СПАДАР, што Я загублю мудрых ізь Едому і цямлівасьць ад гары Ісавовае?

І злякаються твої вояки, які з Темана, що забрано людину з гори Ісава,

І зьлякаюцца дужасілы твае, Фемане, каб была адцята людзіна ад гары Ісавовае ўбіўствам.

через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова. І тебе покриє сором, і будеш забраний навіки. Від того дня, коли ти став напроти, у день, коли чужинці полонили його силу, і чужинці ввійшли до його брам, і кинули жереби на Єрусалим,

За ўсілства тваё да брата твайго Якава пакрые цябе сорам, і ты будзеш адцяты на векі.

і ти був, наче один з них.

Таго дня, як ты стаяў насупроці, дня, як чужаземцы забралі ў палон маемасьць ягоную, і чужыя ўвыйшлі брамамі ягонымі і на Ерузалім кідалі на жэрабя, то й ты быў як адзін ізь іх.

Ти не мав дивитися на день твого брата в день чужинців, і ти не мав радіти над синами Юди в день їхнього знищення, ти не повинен був гордо говорити в день скорботи.

І ты ня бачыў у дзень брата свайго, у дзень, калі ён стаў чужым; і ты ня меў цешыцца із сыноў Юдзіных у дзень загубы іх, ты ня меў павялічыць роту свайго ў дзень бяды.

І не мав ти ввійти в брами народів у день їхніх болів, і не повинен ти поглянути на їхній збір у день їхньої погибелі, і ти не мав пристати до їхньої сили в день їхнього знищення.

Ты ня меў увыйсьці ў брамы люду Майго ў дзень няшчасьця іхнага, ня меў і ты глядзець на ліха ягонае ў дзень няшчасьця ягонага, ты ня меў выцягнуць рукі свае па маемасьць ягоную ў дзень няшчасьця ягонага;

І ти не повинен був стати в їхніх виходах, щоб вигубити тих із них, що спасаються, і не мав ти замкнути втікачів з-поміж них у день скорботи.

Ты ня меў стаяць на ростанях, каб заскочыць дарогу ўцекачом ягоным, Ты ня меў перадаваць засталых ягоных у дзень бяды;

Тому що близько Господній день на всі народи. Як ти вчинив, так і тобі буде! Твоя відплата повернеться на твою голову.

Бо блізкі дзень СПАДАРОЎ на ўсі народы: як ты зрабіў, будзе зроблена табе, адплата зьвернецца на галаву тваю;

Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть усі народи вино. Питимуть і зійдуть, і будуть, як ті, котрих немає.

Бо як вы п’янчыліся на сьвятой гары Маёй, так будуць заўсёды п’янчыцца ўсі народы і будуць піць а глытаць; і яны будуць, бы ня былі.

А на горі Сіон буде спасіння, і буде святе. І дім Якова отримає як спадок тих, що їх успадкували.

А на гары Сыёне будзе прытулішча, і будзе сьвятая; і дом Якаваў адзяржыць спадак свой.

І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа — полум’ям, дім же Ісава — тростиною! Тож запалять їх, і вони будуть пожерті, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, бо Господь так сказав!

І будзе дом Якаваў цяплом і дом Язэпаў — поламям, а дом Ісавоў — умецьцям: і запаляць іх, і пажаруць іх, і ня будзе астачы дому Ісавоваму», — бо СПАДАР кажа.

І гору Ісава успадкують ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і успадкують гору Єфрема, рівнину Самарії та Веніаміна і Ґалаадиту.

І спадзець паўднявым гара Ісавова, а даліне — Пілішчане; і спадзець поле Яхрэмскае й поле Самарскае, а Веняміну — Ґілеад.

Ось це — початок переселення. Для синів Ізраїля буде земля ханаанців, аж до Сарепти, і поселення Єрусалима, аж до Сефрати, і успадкують міста Наґева.

І палону войска гэтага сыноў Ізраелявых спадуць Канааняне аж да Сарэфату, і палону Ерузаліму, што ў Сэфарадзе, спадуць месты паўднявыя.

І підуть мужі, які врятувалися з гори Сіон, щоб помститися на горі Ісава, і буде царство Господу.

І ўзыйдуць ратаваньнікі на гару Сыён, каб судзіць гару Ісавову, і будзе СПАДАРУ каралеўства.

« 9 глава 1 глава »