Українська Біблія. Турконяк
1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
3 Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
5 Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
6 Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
7 Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
8 А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
9 Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
10 І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
12 Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13 Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння].
14 Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15 А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
16 Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша.
17 І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20 І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
21 бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
23 Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
24 сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
34 А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
36 Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
37 Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Новой Женевской Библии
9:2 прощаются... грехи твои. Прощать — прерогатива того, кто оскорблен; Иисус прощает грех против Бога, значит Он — Бог (ср. Ис 43:25).
9:5 что легче? Безусловно, простить грехи гораздо труднее, чем совершить чудо, и книжники, похоже, это знали, ибо не оспаривали прерогативу Бога прощать грехи. Прощение грехов не сопровождается видимыми признаками. Тем самым Иисус совершает меньшее, чтобы доказать большее.
9:11 Иисус не осквернился прикосновением к прокаженному; точно так же Его не оскверняло общение с грешниками. Он — Врач, исцеляющий не только недуги плоти, но и болезни духа.
9:14 ученики Иоанновы. Лука говорит, что вопрос задали фарисеи, а Марк включает в число тех, кто завел спор о посте, и фарисеев, и учеников Иоанновых.
9:15 тогда будут поститься. Иисус объяснил, что ученики не постятся, потому что с ними Он, Мессия. Утверждая, что придет время, когда жениха с «сынами чертога брачного» не будет, Иисус с самого начала Своего служения знал, что между первым (искупительным) и вторым (судным) Его пришествием пройдет какое-то время.
9:17 вина молодого в мехи ветхие. Молодое вино бродит и распирает ветхие мехи, грозя разорвать их. Устаревшие стереотипы уже не годны для наступившего Царства. См. Лк 5:37−39 и ком.
9:18−25 См. Мк 5:26−34 и ком. Как обычно, Матфей излагает все более сжато, чем Марк и Лука. И история дочери начальника, и женщины, страдавшей кровотечением, и слепого и глухонемого бесноватых указывают на связь между силой Иисуса и верой в Него. Иисус творит чудеса в ответ на веру в Него.
9:22 вера твоя спасла тебя. Вера спасла терзаемую тяжким недугом женщину, ибо блага Царства даруются тем, кто идет ко Христу, чтобы разрешить свои трудности.
9:23 свирельщиков и народ. Речь идет о профессиональных плакальщиках, которые помогали родным и близким усопшего выразить горе.
9:24 не умерла... но спит. Иисус свидетельствует, что Он воскресит девочку.
9:27−31 Полагают, что исцеление двух слепых — это история слепого Вартимея у Марка (10:46−52). Однако Матфей рассказывает об исцелении слепых дважды (20:29−34), что позволяет говорить о двух разных случаях. И Вартимей, и двое слепых выражают свою веру, называя Иисуса мессианским титулом «Сын Давидов».
9:35−38 Этот отрывок подводит итог деяниям Иисуса, о которых говорится в гл. 5−9 (Он учит, проповедует, исцеляет), и служит Введением к гл. 10, в которой говорится о служении. Основанием является Иез 34:5−6. Иисус — истинный Пастырь, Который печется о Своих овцах (Ин, гл. 10), а потому Он отождествляется с Господом Богом, о Котором говорит Иезекииль (34:11−16).
9:37 жатвы много. Жатва часто служит метафорой того, что сделает Бог в конце времен. Жатвы — «много», значит речь идет об урожае, который необходимо снять (см. Лк 10:2). Иисус имеет в виду не столько суд, сколько возвещение Благой Вести, эсхатологическую проповедь, предшествующую суду и побуждающую людей к покаянию и вере. Тем самым, «делатели» (ст. 38) — не ангелы, посланные собрать жатву для суда (ср. 13:49), но, как следует из дальнейшего, — ученики, которые делают то же, что Иисус, провозглашая приближение Царства (10:7). Примечательно, что здесь Он велит им не самим идти как «делателям», а молиться, чтобы Бог выслал работников. Никто не может выйти на жатву, если не будет на то призван Богом.