1 Царств 9 глава

Первая книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Переклад Хоменка

Кис был знатным человеком из рода Вениамина. Кис был сыном Авиила. Авиил был сыном Церона. Церон был сыном Бехорафа, а Бехораф был сыном Афия Вениамитянина.

Був чоловік з-поміж веніяминян на ім'я Кіш, син Авієла, син Церора, сина Бехората, сина Афіяха, веніяминянина, — статечний муж.

У Киса был сын по имени Саул. Он был молод, красив собой и на голову выше всех мужчин среди своего народа. Красивее Саула никого из израильтян не было.

І був у нього син, Саул на ім'я, вродливий молодець. Не було між ізраїльтянами кращого від нього; він головою вищий був над усіма в народі.

Однажды у Киса пропали ослицы. Кис сказал своему сыну Саулу: "Возьми одного из слуг и пойди, поищи ослиц".

Зайшли були кудись пустопаш ослиці Кіша, Саулового батька, і каже Кіш до Саула, свого сина: «Візьми з собою одного зо слуг та й іди, шукай ослиць.»

И Саул пошёл искать ослиц. Он прошёл холмы Ефремовы и землю Шалишу, но не нашёл их. И прошли они землю Шаалим, но и там их не было. И на земле Вениаминовой Саул и его слуга не могли найти ослиц.

Пройшли вони Ефраїм-гори, перейшли й Шаліша-край, і не знайшли нічого. Далі пройшли землю Шаалім — нічого, пройшли землю Веніямина — і не найшли нічого.

Когда они дошли до города Цуф, Саул сказал слуге: "Пойдём назад, иначе мой отец перестанет думать об ослицах и станет беспокоиться о нас".

А як прийшли в землю Цуф, Саул сказав слузі, що був із ним: «Нумо повертаймось додому, щоб, бува, батько замість ослиць та не журився за нами.»

Но слуга ответил: "В этом городе есть человек Божий. Люди уважают его. Всё, что он говорит, сбывается. Давай зайдём в город. Может быть, он скажет нам, куда идти дальше".

Той каже йому: «Дивись, е отут Божий чоловік у цьому місті, чоловік поважаний: усе, що скаже він, так і справдиться. Ходім лишень туди! Хто зна, чи нам чого не вкаже про дорогу, в яку ми пустились?»

Саул сказал слуге: "Если мы пойдём, то что нам понести этому человеку? Нам нечего подарить человеку Божьему. У нас даже хлеба не осталось в сумах. Что у нас есть?"

Саул же до слуги каже: «Гаразд, ходімо! Але що тому чоловікові принести? Хліб у наших торбах вийшов, і гостинця, щоб тому Божому чоловікові принести, в нас немає. Що в нас є?»

И снова слуга ответил Саулу: "Смотри, у меня есть немного серебра. Я отдам его человеку Божьему, чтобы он указал нам дорогу".

Слуга відповів Саулові знову: «Дивися, знайшлась у мене четвертина срібного шеклю. Я дам її чоловікові Божому, й він вкаже нам дорогу.»

Раньше пророков называли "прозорливцами", и если хотели спросить что-то у Бога, то говорили: "Пойдём к прозорливцу",

[Колись у Ізраїлі, як хтось ходив питати Бога, то говорив: «Ходімо до видющого», бо той, кого нині звуть пророком, звавсь колись видющим.]

Саул сказал слуге: "Ты правильно говоришь! Пойдём!" И они пошли в город, где был человек Божий.

Саул сказав своєму слузі: «Добра твоя рада. Ходи, йдемо!» І пішли в місто, де був чоловік Божий.

Когда они поднимались на холм в город, то встретили по дороге девушек, вышедших набрать воду, и спросили их: "Есть ли здесь прозорливец?"

Здіймаючись угору в місто, зустріли вони дівчат, що йшли по воду, й спитали їх: «Чи е тут видюший?»

Девушки ответили им: "Да, он здесь. Он впереди вас. Он пришёл сегодня в город, чтобы принести жертву с людьми, которые собрались на высоте.

А ті їм відповіли: «Є, він тільки що випередив вас: саме оце прийшов у місто, бо народ має сьогодні жертву на узвишші.

Идите в город. Если вы поторопитесь, то найдёте его там, пока он ещё не поднялся на место поклонения. Люди не начнут есть, пока он не придёт и не благословит жертву. После этого приглашённые станут есть. Если вы поспешите, то застанете его".

Як увійдете в місто, ви його зараз же знайдете, заки він піде на узвишшя, на жертвенне споживання. Народ щойно тоді починає споживати, коли він є. Він бо благословить жертву. Щойно тоді їдять запрошені гості. Тож ідіте нагору, бо тепер його стрінете.»

Саул и его слуга пошли в город. И как только они вошли в город, то увидели Самуила, который шёл им навстречу, направляясь к высоте.

От і пішли вони в місто; та саме як входили через ворота, аж ось і Самуїл виходить їм назустріч, щоб іти на узвишшя.

За день до этого Господь сказал Самуилу:

Господь же, за день перед приходом Саула, так сказав Самуїлові на вухо:

"Завтра в это время Я пришлю к тебе человека из семьи Вениамина. Ты помажешь его и сделаешь вождём Моего народа, и он спасёт Мой народ от филистимлян. Я видел, как страдает Мой народ, и слышал плач его".

«Завтра о цій порі пошлю до тебе чоловіка з землі Веніямина: помаж його на князя над моїм народом Ізраїлем. Він визволить народ мій із рук філістимлян, бо я зглянувсь на горе мого люду, що його лемент знявсь до мене.»

Когда Самуил увидел Саула, Господь сказал ему: "Вот человек, о котором Я говорил тебе. Он будет править Моим народом".

Як же побачив Самуїл Саула, Господь дав йому зрозуміти: «Це — чоловік, що я про нього говорив до тебе; цей буде панувати над моїм народом.»

Саул подошёл к Самуилу возле ворот и спросил его: "Скажи мне, где дом пророка".

Тут приступив Саул до Самуїла серед воріт і мовив: «Вкажи мені, будь ласкав, де живе видющий?»

Самуил ответил: "Я пророк. Иди впереди меня на высоту. Ты и твой слуга будете есть со мной сегодня. Я отпущу тебя домой завтра утром и отвечу на все твои вопросы.

Самуїл відповів Саулові: «Я — видющий. Йди поперед мене на узвишшя. Сьогодні ви їстимете зо мною, а взавтра вранці я тебе відпущу й скажу тобі все, що на серці в тебе.

И не беспокойся об ослицах, потерявшихся три дня назад. Они уже нашлись. Сейчас весь Израиль ожидает тебя. Они ждут тебя и всю семью твоего отца".

Щождо ослиць, що ось уже третій день, як десь пропали, ти не журись, бо вони знайшлися. Бо для кого все щонайкраще в Ізраїлі? Чи ж не для тебе й усього дому батька твого?»

Саул ответил: "Но ведь я из колена Вениамина, самого меньшего рода в Израиле. И семья моя — меньшая среди всех семей рода Вениаминова. Так почему же ты говоришь мне это?"

Саул відповів: «Чи я ж не веніяминянин, з найменшого коліна Ізраїля, й чи моя родина не найменша з усіх родин коліна Веніямина! Чому, отже, таке до мене говориш?»

Самуил взял Саула и слугу его, ввёл их в комнату, где собралось около тридцати приглашённых гостей, и посадил их на самое почётное место за столом.

Узяв Самуїл Саула з слугою й увів їх у світлицю, й дав їм почесне місце між запрошеними, а було їх із тридцять чоловік.

Самуил сказал повару: "Принеси то мясо, которое я дал тебе и велел отложить у себя".

Потім Самуїл сказав кухареві: «Подай сюди частину, що я був дав тобі, тую, що я тобі сказав про неї: приховай її у себе.»

Повар принёс бедро и положил его перед Саулом. Самуил сказал: "Ешь это мясо, потому что его берегли для тебя к этому времени". И Саул ел с Самуилом в тот день.

І приніс кухар задню ногу й хвоста та й поклав перед Саулом, а Самуїл сказав до нього: «Ось те, що було приховане для тебе, лежить перед тобою! їж, бо воно навмисне було приховане для тебе, як я скликав народ.» Тож так того дня Саул їв із Самуїлом.

После еды они сошли с высоты обратно в город. Самуил постелил Саулу на крыше, и Саул лёг спать.

Потім зійшли з узвишшя в місто. Саулові було постелено на покрівлі,

На следующий день рано утром Самуил крикнул Саулу на крышу: "Вставай. Я отправлю тебя в путь". Саул встал и вышел с Самуилом из дома.

й він ліг спати. А насвітанку Самуїл кликнув до Саула на покрівлю: «Вставай, я проведу тебе.» Устав Саул, і вони обидва — він і Самуїл — вийшли з дому,

Когда подходили они к окраине города, Самуил сказал Саулу: "Скажи слуге, чтобы он пошёл вперёд нас. У меня есть для тебя послание от Бога". И слуга пошёл вперед.

спустились на край міста, й Самуїл озвавсь до Саула: «Звели слузі, щоб випередив нас, ти ж зупинися трохи, й я відкрию тобі Боже слово.»

« 8 глава 10 глава »