Есфирь 3 глава

После того, как это произошло, царь Артаксеркс оказал почёт Аману, сыну Амадафа Вугеянина. Царь возвысил Амана, и тот занял место более почётное, чем другие вожди.

 

Після цього цар Артаксеркс прославив Амана, сина Амадата Вуґея, і підняв його, і першими поставив його сидіння між усіма його друзями.

Все царские вожди, которые были у царских ворот, кланялись и падали ниц перед Аманом, ибо так приказал царь. Мардохей же отказывался кланяться и отдавать честь Аману.

 

І всі, що при дворі, поклонялися йому, бо так наказав чинити цар. А Мардохей йому не поклонявся.

Царские вожди у ворот спрашивали Мардохея: "Почему ты не подчиняешься царскому приказу кланяться Аману?"

 

І промовили до Мардохея ті, що в царському дворі: Мардохеє, чому ти не слухаєшся того, що сказане царем?

День за днём царские вожди говорили так Мардохею, но он отказывался подчиниться приказу кланяться Аману. Тогда вожди рассказали об этом Аману. Они хотели посмотреть, что Аман сделает Мардохею. Мардохей ещё раньше сказал этим вождям, что он еврей.

 

Вони йому говорили щодня, та він їх не слухав. І розповіли Аманові, що Мардохей противиться словам царя, і Мардохей оголосив їм, що є юдеєм.

Когда Аман увидел, что Мардохей отказывается кланяться и не падает ниц перед ним, он очень разгневался.

 

Аман, довідавшись, що Мардохей йому не кланяється, сильно розлютився

Аман узнал, что Мардохей еврей. Но ему было бы мало убить одного Мардохея. Аман хотел найти путь уничтожить весь народ Мардохея, всех евреев, которые были в царстве Артаксеркса.

 

і захотів вигубити всіх юдеїв із царства Артаксеркса,

На двенадцатом году царствования царя Артаксеркса, в пятом месяце, месяце Нисане, Аман бросил жребий, чтобы выбрать специальный день и месяц. И был выбран двенадцатый месяц, месяц Адар. (В то время жребий называли "пур". )

 

і прийняв рішення у дванадцятому році царства Артаксеркса та кинув жереби з дня на день і місяць на місяць, щоб вигубити в один день рід Мардохея, і впав жереб на чотирнадцятий день місяця, який є адар.

Тогда Аман пришёл к царю Артаксерксу и сказал: "Царь Артаксеркс, здесь есть один народ, рассеянный между народами по всем областям твоего царства. Эти люди живут отделившись от других народов, их обычаи отличаются от обычаев всех других народов, и они не подчиняются царским законам. Царю не следует позволять им продолжать жить в твоём царстве.

 

І він промовив до царя Артаксеркса, кажучи: Є народ, розсипаний між народами по всьому твоєму царстві, а їхні закони відрізняються від законів усіх народів, але вони не слухаються законів царя, тож не годиться цареві їм попустити.

Если царю угодно, то у меня есть предложение. Прикажи уничтожить этих людей, а я дам десять тысяч талантов серебра в царскую казну, чтобы заплатить людям, которые это сделают".

 

Якщо вважає цар, нехай вирішить їх вигубити, і я запишу до скарбниці царя десять тисяч талантів срібла.

Тогда царь снял со своего пальца перстень и отдал его Аману. Аман был сыном Амадафа Вугеянина. Он был врагом евреев.

 

І цар, знявши перстень, дав в руку Амана, щоб запечатати згідно з написаним проти юдеїв.

Царь сказал Аману: "Вот тебе деньги, и делай с этими людьми всё, что захочешь".

 

І сказав цар Аманові: Срібло тримай, а народові роби, як хочеш!

На тринадцатый день первого месяца были созваны царские писцы. Они записали все приказы Амана на языке каждой области и каждого народа. Они написали царским сатрапам (вождям), начальникам всех областей и вождям каждого народа. Они написали от имени самого царя Артаксеркса и скрепили приказ царским перстнем.

 

І покликали писарів царя на тринадцятий день першого місяця, які записали, — як і наказав Аман воєводам і володарям у всіх країнах, від Індії аж до Ефіопії, — ста двадцяти семи країнам і володарям народів їхніми мовами в ім’я царя Артаксеркса.

Гонцы разнесли письма по всем областям царства. В письмах был приказ царя погубить, убить и полностью уничтожить всех евреев, молодых и старых, женщин и детей. Было приказано убить всех евреев в один день, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть месяца Адара. Приказано было также забрать всё имущество, принадлежащее евреям.

 

І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток. 1 А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям ста двадцяти сімох країн і наставленим місцевим володарям, що від Індії аж до Ефіопії: 2 Володіючи над багатьма народами і пануючи над усім всесвітом, я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, надати постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найвіддаленіших частин, намагаючись обновити і всіма людьми бажаний мир. 3 А коли я вивідував у радників, як це привести до завершення, мудрістю вищий за нас, незмінно в доброму помислі, наділений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман 4 показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, замішаний є якийсь ворожий народ, який противиться законам кожного народу, і котрий постійно відкидає накази царів, щоб не встоялася наша без закиду проваджена спільна влада. 5 Отже, прийнявши, що єдиний цей народ є в постійному протистоянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, 6 тож ми наказали: тих, що вказані вам в письмах Аманом, який настановлений над ділами і є нашим другим батьком, усіх — з жінками і дітьми — цілковито вигубити ворожими мечами без будь-якого милосердя і пощади в чотирнадцятий день дванадцятого місяця адара поточного року, 7 щоб давні й теперішні вороги в один день насильно пішли до аду, аби на тривалий час справи проходили цілком спокійно і без клопоту для нас. [1]

Копия письма с этим приказом должна была стать законом в каждой области, и закон этот должен был быть объявлен всем народам, живущим в царстве, чтобы эти народы были готовы к назначенному дню.

 

Відписи ж листів хай будуть виставлені в країнах, і нехай накажеться всім народам бути готовими до цього дня.

По приказу царя гонцы поспешно отправились в путь. Приказ был отдан и в столичном городе Сузах. Царь и Аман сидели и пили, а город Сузы был в смятении.

 

У Сузах прискорювали справу. Цар і Аман постійно напивалися, а місто перебувало в неспокої.