К Римлянам 1 глава

Послание к Римлянам
Cовременный перевод WBTC → Українська Біблія. Турконяк

Павел, слуга Христа Иисуса, призванный Богом стать апостолом, был избран нести людям благовествование Божье,

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]

которое ещё раньше обещали пророки в Священных Писаниях.

яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,

В этом благовествовании говорится о Сыне Божьем, который рождён был сыном Давида, но

про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида

через Духа Святого был объявлен Сыном Божьим, и великая сила была дарована Ему, ибо с великой силой Он был воскрешён из мёртвых. Он — Иисус Христос, Господь наш.

і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,

Через Него я получил в дар апостольство, чтобы привести всех язычников к вере и послушанию. Я делаю это ради Христа.

через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,

Вы же, римляне, тоже из числа этих народов и потому призваны Богом стать приверженцами Иисуса Христа.

між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —

Я пишу это, обращаясь ко всем вам, живущим в Риме, Богом возлюбленные, призванные стать святым народом Божьим: благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и от Господа Иисуса Христа.

усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Прежде всего, благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, ибо люди во всём мире говорят о вашей вере.

Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.

Свидетель мне Бог, Которому служу я всем сердцем своим, неся всем благовествование о Сыне Его, что я всякий раз поминаю вас в своих молитвах.

І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,

Всегда прошу я в своих молитвах, чтобы мне было дано волей Божьей придти к вам.

постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.

Ибо я весьма желаю встретить вас, чтобы разделить с вами духовный дар, который принесёт вам силу,

Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;

то есть, если я буду среди вас, то мы будем черпать силу друг от друга через нашу веру, вы от меня, а я от вас.

тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.

Братья! Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался придти к вам, — но до сего времени мне не разрешено было этого, — чтобы принести плод и вам, как было то у язычников.

Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.

У меня есть долг перед всеми народами, греками и варварами, просвещёнными и невежественными;

Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;

вот почему я готов нести вам, живущим в Риме, Господнее благовествование.

тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.

Ибо я не стыжусь провозглашать Господнее благовествование, потому что в нём власть Божья спасти всякого, кто верует, сперва иудеев, а после и язычников.

Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.

Ибо это благовествование показывает, как Бог делает людей праведными через веру с начала и до конца. В Писании записано: "Кто через свою веру обратится к Господу, обретёт жизнь вечную".

Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.

Гнев Божий открывается с небес на всё злое и неправедное, что совершают люди, попирающие истину своею неправедностью.

Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;

Бог проявил Свой гнев, ибо всё, что может быть известно о Боге, стало доступно людям потому, что Бог сделал это доступным им.

адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.

От сотворения мира ясно проявляется незримая извечная сила и божественность Бога, ибо всё это видно в том, что создано Богом. И потому нет оправдания людям в творимом ими зле,

Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.

ибо, хотя они и знали Бога, но не почитали Его, как должно. Вместо этого они предавались суетным размышлениям, и их несмысленные сердца помрачились.

Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.

И хотя они считали себя умными, стали глупыми,

Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,

и променяли славу Бога бессмертного на поклонение идолам, изображающим смертного человека, птиц, животных и гадов ползучих.

і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.

И потому Бог покинул их, оставив во власти дурных желаний, плотских и нечистых, и не препятствовал им осквернять свои тела друг с другом.

Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.

Они променяли правду о Боге на обман и поклонялись рукотворным вещам и служили им, а не Творцу, вовеки благословенному. Аминь.

Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].

Потому Бог оставил их во власти постыдных страстей. Женщины променяли естественные сношения на противоестественные.

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;

Мужчины же, также отказались от естественных сношений с женщинами, воспылав противоестественной страстью друг к другу, стали предаваться бесстыдству с другими мужчинами и сами подвергать свои тела наказанию, заслуженному ими за это извращение.

так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.

Так как они не считали нужным признавать Бога, то Он оставил их во власти их же собственных извращённых умов и предоставил им совершать все эти недостойные поступки, которые не следовало совершать.

Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.

Эти люди исполнены всяческих грехов: зла, себялюбия, ненависти, ревности, тяги к убийствам и распрям, лжи, и всегда думают о других самое плохое, сплетничают,

Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;

клевещут друг на друга и ненавидят Бога, грубы, полны гордыни, всегда похваляются перед другими, измышляют способы чинить зло, не почитают своих родителей.

вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,

Они глупы, никогда не исполняют обещанного, и ни к кому не проявляют доброты и милосердия.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.

Хотя им известен закон Божий, гласящий, что кто повинен в подобном, заслуживает смерти, они не только именно так и поступают, но и одобряют, когда и другие ведут себя так же.

Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

« 1 глава 2 глава »