1 Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом!
2 Хай квітом процвітає і веселиться, нехай радіє радістю і ликує! Слава Ливану йому буде дана, пишність Кармелю та Шарону. Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого.
3 Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна!
4 Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: він прийде й спасе нас.»
5 Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться.
6 Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки.
7 І вигоріла земля стане ставом, джерелами води — край спраглий. Барлоги, де вилежувалися шакали, стануть гущавиною з комишу та очерету.
8 І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недоумілі на ній не заблудять.
9 Не буде більш там лева, та й звір ніякий хижий не ступить на неї; викуплені будуть там ходити.
10 Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом; і вічна радість буде в них над головою. Веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зідхання зникне.