1 Рука Господня не закоротка, щоб рятувати, і вухо його не глухе, щоб чути.
2 Ні! Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили, ваші гріхи обличчя його від вас закрили, щоб вас не чути.
3 Бо руки ваші заплямлені кров'ю, пальці ваші — беззаконням. Уста ваші брехню промовляють, язик шепоче зраду.
4 Ніхто не позиває справедливо, ніхто не судиться по правді. Вони звіряються на ніщоту і порожнє говорять, горе зачинають і породжують нещастя.
5 Висиджують гадючі яйця, тчуть павутиння. Хто їсть їхні яйця, вмирає; як їх роздавити, гадюка з них вилазить.
6 їхнє павутиння не придатне на одежу; їхнім виробом не можна вкритись. Учинки їхні — учинки беззаконні, в руках у них — діла насильства.
7 Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні — думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах.
8 Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру.
9 Тому далеко від нас право, і справедливість нас не досягає. Ми ждали світла — аж ось темнота, ясности — та ходимо в пітьмі.
10 Ми мацаємо, як сліпі стіну, та ходимо навпомацки, немов безокі. Ми спотикаємось опівдні, неначе смерком, живемо в темноті, немов мертві.
11 Ми всі ведмедями ревемо абож увесь час воркуємо голубами. Суду чекаємо, — його ж немає; спасіння, — та воно від нас далеко.
12 Бо переступів наших сила перед тобою, і гріхи наші проти нас свідчать; бо переступи наші з нами, і ми знаємо добре наші беззаконня.
13 Ми збунтувалися й Господа зреклися, від Бога нашого ми відступилися; про гніт ми говорили й зраду, у серці шемрали слова неправди.
14 Право відкинуто назад, стоїть оддалік справедливість, бо на майдані спіткнулася правда, чесність не має туди входу.
15 Правда зникла; хто ж зла цурається, того обдирають. Господь це побачив і обурився, що суду немає.
16 Побачив, що нема нікого, і здивувався, що заступника немає. Тоді його рамено з'явилось йому на підмогу, і справедливість його підтримала.
17 Одягся у справедливість, мов у броню; шолом спасіння на голові в нього. Він надягнув відплату, як одежу; горливістю; немов плащем, покрився.
18 Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм — гнівом, і ворогам своїм — покаранням.
19 На заході побачать ім'я Господнє, і на сході його славу, бо він прийде, як бистрий потік, який жене подих Господній.
20 Та для Сіону він прийде Викупителем, для тих із потомків Якова, що навернуться від бунту, — слово Господнє.
21 Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, — слово Господнє, — віднині й повіки.