Иисус Навин 18 глава

Книга Иисуса Навина
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Все израильтяне собрались в Силоме; поставили там шатёр собрания, потому что та земля была покорена израильтянами, так как они разгромили в ней всех своих врагов.

І була зі́брана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий край.

Но к тому времени семь колен Израиля ещё не получили землю, которую обещал им Бог.

І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого.

Тогда Иисус сказал народу Израиля: «Почему же вы так долго собираетесь взять свою землю? Господь, Бог отцов ваших, отдал эту землю вам.

І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків?

Каждому колену необходимо выбрать по три человека, которых я пошлю размежевать землю. Составив детальное описание этой земли, они вернутся ко мне.

Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене.

Они разделят землю на семь частей. Народ Иуды останется в своей земле на юге. Колено Иосифа пусть останется на своей земле на севере.

І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі.

Вам необходимо составить описание этой земли, а затем разделить её на семь частей. Принесите мне эту карту! Давайте бросим жребий, и пусть Господь, Бог наш, решит, какая земля достанется каждому из колен.

А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого.

Колено левитов не получит доли земли. Их доля — служить священниками Господу. Гад, Рувим и половина колена Манассии уже получили обещанную им землю. Она за Иорданом, на восточной стороне. Моисей, слуга Господа, уже дал им ту землю».

А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“.

И люди, которые были избраны, пошли посмотреть на землю. Они намеревались составить описание той земли и принести его Иисусу, который сказал им перед уходом: «Идите, изучите землю и составьте описание того, что вы видели, а затем возвращайтесь ко мне в Силом. Тогда я брошу жребий, и пусть Господь разделит эту землю для вас».

І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“.

Они пошли по этой земле и, изучив её, составили для Иисуса детальное описание увиденного. Они описали каждый город и разделили землю на семь частей, а потом вернулись к Иисусу в Силом.

І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́.

Иисус бросил в Силоме для них жребий перед Господом, разделил землю и дал каждому колену его часть земли.

І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами.

Колено Вениамина получило землю, которая была расположена между землями Иуды и Иосифа. Каждый род из колена Вениамина получил свою землю. Вот земля, которую выбрали для колена Вениамина:

І вийшов жеребо́к для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йо́сиповими.

её северная граница начиналась у реки Иордан, шла вдоль северной стороны Иерихона, затем поворачивала на запад, поднималась в горную местность и доходила до восточной стороны Беф-Авена.

І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен.

Граница шла на юг к Лузу (Вефилю), спускалась к горе Атароф-Адар, которая расположена на южной стороне Нижнего Беф-Орона.

А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону.

С горы Беф-Орон граница поворачивала на юг и шла вдоль её западной стороны к Кириаф-Ваалу (называемому также Кириаф-Иарим), принадлежавшему колену Иуды. Это была западная граница.

І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́.

Южная граница начиналась около Кириаф-Иарима и шла к реке Нефтоах.

А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху.

Затем граница спускалась вниз, к подножью горы около долины Бен-Енном, к северу от долины Рефаимов, и нисходила по долине Еннома к южной стороне города Иевус, а потом шла к источнику Рогель.

І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу,

Там граница поворачивала на север, шла к Ен-Шемешу, а оттуда — к Гелилофу, который расположен в горах, вблизи ущелья Адуммима. Граница спускалась к большому камню, который был назван камнем Богана, сына Рувима.

і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.

Граница шла к северной части Беф-Арава и спускалась в долину реки Иордан.

І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави.

Затем она шла к северной части Беф-Хоглы и оканчивалась у северного берега Мёртвого моря, там, где в море впадает река Иордан. Это была южная граница.

І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна.

Река Иордан служила восточной границей. Такова была земля, данная колену Вениамина, и таковы были её пределы со всех сторон.

А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його.

Каждый род получил свою землю. Вот города, принадлежащие им: Иерихон, Беф-Хогла, Емек-Кециц,

І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,

Беф-Арава, Цемараим, Вефиль,

і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,

Аввим, Фара, Офра,

і Аввім, і Пара, і Офра,

Кефар-Аммонай, Афни и Гева. Всего двенадцать городов и поля вокруг них.

і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі.

Колено Вениамина получило также следующие города: Гаваон, Рама, Беероф,

Ґів'он, і Рама, і Беерот,

Мицфа, Кефира, Моца,

і Міцпе, і Кефіра, і Моца,

Рекем, Ирфеил, Фарала,

і Рекем, і їрпеїл, і Пар'ала,

Цела, Гаелеф, город Иевус (Иерусалим), Гива и Кириаф. Всего четырнадцать городов и поля вокруг них. Колено Вениамина получило все эти земли.

і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами.

« 17 глава 19 глава »