2 Летопись 36 глава

После этого народ выбрал Иоахаза, сына Иосии, и помазал его на царство. Они сделали его новым царём вместо его отца.

 

Народ землі взяв Йоахаза, сина Йосії, помазав його і настановив його царем у Єрусалимі замість його батька.

Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царём в Иудее, и царствовал он в Иерусалиме три месяца.

 

Йоахаз був двадцятитрилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі, 2a а ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени. 2b І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 2c І зв’язав його фараон Нехао в Девлаті в землі Емата, щоб він не царював у Єрусалимі,

Египетский царь Нехао взял его в плен и заставил народ Иудеи выплатить штраф в 100 талантов серебра и талант золота.

 

й перевів його цар до Єгипту, а на землю наклав данину в сто талантів срібла і талант золота.

Новым иудейским царём в Иерусалиме Нехао выбрал брата Иоахаза, которого звали Елиаким. Нехао поменял имя Елиакима на Иоаким, а Иоахаза он отвёл в Египет.

 

Фараон Нехао поставив Еліякіма, сина Йосії, царя Юди, замість Йосії, його батька, і змінив йому ім’я на Йоаким. Його брата Йоахаза фараон Нехао взяв і відвів його до Єгипту, і він там помер. 4a А фараонові давали срібло і золото. Тоді на землю почали накладати данину, щоб давати срібло за вимогами фараона, і кожний по силі вимагав срібло і золото від народу землі, аби здати фараонові Нехао.

Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал новым царём Иудеи, и царствовал он в Иерусалиме одиннадцать лет. Иоаким делал то, что Господь считал злом, и грешил против Господа, Бога своего.

 

Йоаким мав двадцять п’ять років, коли став царем, і одинадцять років він царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Зехора, дочка Нирія з Рами. І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 5a У його дні прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, у його землю, і він йому служив три роки, після чого він відділився від нього. 5b І Господь наслав на них халдеїв, розбійницькі групи сирійців і розбійницькі групи моавців, синів Аммона і Самарії, та після цього вони, згідно з Господнім словом через його рабів-пророків, відійшли. 5c Однак Господній гнів був на Юді, щоб його відкинути з-перед Себе через гріхи Манасії, за все, що він учинив, 5d і за невинну кров, яку пролив Йоаким, — він наповнив Єрусалим невинною кров’ю, та Господь не захотів їх повністю вигубити.

Вавилонский царь Навуходоносор напал на Иудею и взял Иоакима в плен, надев на него бронзовые оковы, чтобы увести Иоакима в Вавилон.

 

І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і закував його в мідні кайдани, і відвів його у Вавилон.

Навуходоносор взял некоторые вещи из храма Господа. Он увёз эти вещи в Вавилон и собрал их в своём доме.

 

Він відніс до Вавилону частину посуду Господнього дому, і поставив його у своєму храмі у Вавилоні.

Остальные дела Иоакима, страшные грехи, которые он совершил, и всё, в чём он был виноват, описано в книге «Летописи израильских и иудейских царей». Новым царём после Иоакима стал его сын Иехония.

 

А решта оповідей про Йоакима і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди? Йоаким заснув зі своїми батьками і був похований в Ґанозі зі своїми батьками, а замість нього зацарював Єхонія, його син.

Иехонии было восемнадцать лет, когда он взошёл на престол. Он царствовал в Иерусалиме на протяжении трёх месяцев и десять дней. Иехония делал то, что Господь считал злом.

 

Єхонія був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці й десять днів царював у Єрусалимі. Він чинив зло перед Господом.

Весной царь Навуходоносор послал своих людей схватить Иехонию. Они привели Иехонию в Вавилон, а также принесли драгоценности из храма Господа. Навуходоносор выбрал Седекию, родственника Иехонии, новым иудейским царём в Иерусалиме.

 

І коли мінявся рік, цар Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом з дорогоцінним посудом Господнього дому, а царем над Юдою і Єрусалимом поставив Седекію, брата його батька.

Седекии был двадцать один год, когда он стал новым царём Иудеи. Он правил в Иерусалиме на протяжении одиннадцати лет.

 

Седекія мав двадцять один рік, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі.

Седекия делал то, что Господь считал злом. Пророк Иеремия передавал ему слова от Господа, но Седекия не смирился и не подчинился тому, что говорил Иеремия.

 

І він чинив зло перед Господом, своїм Богом, не посоромився присутності пророка Єремії і того, що вийшло з Господніх уст

Седекия восстал против царя Навуходоносора. В прошлом Навуходоносор взял клятву с Седекии быть верным ему, и Седекия именем Бога поклялся быть верным Навуходоносору. Но иудейский царь был упрям и отказался изменить свою жизнь к лучшему — он отказался подчиниться и вернуться к Господу, Богу Израиля.

 

в тому, що стосувалося царя Навуходоносора, щоб відступити від того, у чому він узяв з нього клятву перед Богом. І вчинив твердою свою шию, і зробив непохитним своє серце, щоб не повернутися до Господа, Бога Ізраїля.

Вожди священников и вожди народа Иудеи также много грешили и становились неверными Господу. Они следовали дурному примеру других народов. Эти вожди осквернили храм Господа, который Господь освятил в Иерусалиме.

 

І всі славетні в племені Юди, священики і народ землі все намножували переступи, чинячи гидоти народів, і осквернили Господній дім, що в Єрусалимі.

Господь, Бог их предков, снова и снова посылал Своих посланников (пророков), чтобы предостеречь Свой народ. Господь делал это потому, что испытывал жалость к ним и к Своему храму.

 

І Господь, Бог їхніх батьків, посилав через пророків, рано встаючи і посилаючи Своїх вісників, бо щадив Свій народ і Свою святість.

Но народ Божий смеялся над Божьими посланниками. Люди ненавидели Божьи слова и насмехались над Его пророками. И наконец Бог не мог больше сдерживать свой гнев. Бог разгневался на Свой народ, и не было ничего, что могло бы смирить Его гнев.

 

А вони зі зневагою ставилися до Його вісників, насміхалися з Його слів і кепкували з Його пророків, аж доки Господній гнів не прийшов на Його народ, коли вже не було зцілення.

Бог привёл вавилонского царя напасть на народ Иудеи и Иерусалима. Вавилонский царь убивал юношей, даже когда они находились в храме. У него не было жалости к народу Иудеи и Иерусалима: к юношам, девушкам, пожилым людям и к больным старикам. Бог позволил Навуходоносору наказать весь народ Иудеи и Иерусалима.

 

І Він навів на них царя халдеїв, побив їхніх дітей мечем у домі Його святині, не пощадив Седекію, не помилували їхніх дівчат; і вони відвели їхніх старійшин, — усе передав у їхні руки.

Навуходоносор увёз в Вавилон все ценные вещи из храма Божьего, а также забрал всё, чем владел царь и его приближённые.

 

І весь великий та малий посуд Божого дому, скарби і всі скарби царя та вельмож, усе він відніс до Вавилону.

Навуходоносор и его войско сожгли храм. Они разрушили стену Иерусалима и сожгли все дома, которые принадлежали царю и его приближённым. Они забрали или уничтожили все ценности в Иерусалиме.

 

Він спалив Господній дім, і розбив стіни Єрусалима, і його доми спалив вогнем, і всякий гарний посуд віддав на знищення.

Навуходоносор увёл в Вавилон людей, которые ещё были живы, и сделал их рабами. Эти люди жили в Вавилоне как рабы, пока персидский царь не уничтожил Вавилонское царство.

 

А решту відселив до Вавилону, і вони були йому та його синам за рабів аж до царства мідійців,

Так то, что Господь говорил народу Израиля через пророка Иеремию, действительно произошло. Господь говорил через Иеремию: «Это место будет пустыней семьдесят лет. Так земля получит свой субботний отдых, который люди не соблюдали».

 

щоб виконалося проголошене устами Єремії слово Господа, аби земля мала свої суботи, щоб відпочила. Вона відпочивала в усі дні свого спустошення до завершення сімдесяти років.

В первый год царствования персидского царя Кира, Господь побудил его сделать особое объявление. Царь поступил так, чтобы исполнилось обещанное Господом через пророка Иеремию. Кир разослал гонцов во все уголки своего царства с таким посланием:

 

У першому році Кира, царя персів, після виконання Господнього слова, сказаного устами Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і наказав проголосити в усьому його царстві на письмі, сповіщаючи:

От Кира, персидского царя: «Господь, Бог небес, сделал меня правителем над всеми царствами земли. Он возложил именно на меня ответственность за строительство храма для Него в Иерусалиме, в Иудейской стране. Теперь же те из вас, кто принадлежат Богу, свободны идти в Иерусалим. И пусть Господь, Бог ваш, будет с вами».

 

Так говорить Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він заповів мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, в Юдеї. Хто з вас є з усього Його народу? Його Бог нехай буде з ним, і нехай він піде!