2 Летопись 35 глава

Царь Иосия праздновал Пасху Господу в Иерусалиме. Пасхальный ягнёнок был заколот на четырнадцатый день первого месяца.

 

Йосія звершив Пасху Господу, своєму Богові, і зарізали пасхальне ягня на чотирнадцятий день першого місяця.

Иосия избрал священников, чтобы они выполняли свои обязанности. Он ободрил священников, когда они служили в храме Господа.

 

І він поставив священиків на їхні сторожі, і закріпив їх на діла Господнього дому.

Он говорил с левитами, которые учили народ Израиля и освятились для службы Господу. Он сказал этим левитам: «Поставьте святой ковчег в храм, который построил Соломон, сын Давида, царя Израиля. Не носите его снова с места на место на своих плечах. Служите Господу, Богу вашему, и Его народу, Израилю!

 

Сильним левітам в усьому Ізраїлі він наказав очиститися для Господа, і вони встановили святий ковчег у домі, який збудував Соломон, син Давида, ізраїльського царя. І сказав цар: Не годиться вам носити на плечах будь-що, тож відтепер служіть Господу, вашому Богові, та Його народові — Ізраїлю!

Подготовьтесь к службе в храме по вашим племенам. Исполняйте те обязанности, которые царь Давид и его сын, царь Соломон, поручили вам.

 

Приготуйтеся за вашими родинами по батьківській лінії і за вашими чергами для щоденного служіння, згідно з писанням Давида, ізраїльського царя, і за призначенням Соломона, його сина.

Стойте на святом месте с левитами. Сделайте это для каждого колена, чтобы вы могли помочь людям.

 

І в домі стійте за поділами ваших родин по батьківській лінії для ваших братів, синів народу, а також частка родини по вашій батьківській лінії левітів,

Заколите пасхальных ягнят и освятитесь для Господа. Подготовьте ягнят для ваших братьев, израильтян. Делайте всё, что Господь приказал нам делать. Господь дал нам все эти указания через Моисея».

 

заріжте Пасху і підготуйте святе вашим братам, щоб чинити згідно з Господнім словом, переданим через Мойсея.

Иосия дал израильтянам тридцать тысяч овец и коз, чтобы принести их в жертву на Пасху. Он также дал народу три тысячи голов крупного рогатого скота. Все эти животные принадлежали царю Иосии.

 

Йосія відклав для синів народу овець, ягнят і козенят з малечі кіз, — усе на Пасху для всіх людей, які знаходилися там, у кількості тридцять тисяч, і три тисячі телят. Це — із царської власності.

Приближённые царя также раздавали народу, священникам и левитам животных и вещи на Пасху. За храм Божий отвечали Хелкия, Захария и Иехиил. Они дали священникам две тысячи шестьсот ягнят и козлят и триста быков для пасхальных жертвоприношений.

 

І його володарі відклали для народу, священиків і левітів. Дав Хелкія, Захарія й Іїл, володарі Божого дому, вони дали священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець, ягнят, козлів і триста телят.

Хонания, Шемаия, Нафанаил и его братья, а также Хашавия, Иеиел и Иозавад также дали левитам пять тысяч овец и коз и пятьсот быков для пасхальных жертвоприношений. Эти люди были вождями левитов.

 

А Хоненія, Ванея, Самея і Натанаїл, його брат, Асавія, Іїл і Йозавад, керівники левітів, відклали левітам на Пасху п’ять тисяч овець і п’ятсот телят.

Когда всё было готово для начала пасхальной службы, священники и левиты заняли свои места согласно повелению царя.

 

Служіння було впорядковане: священики стали за своїм чином, а левіти — за своїми поділами, за царським приписом.

После того как пасхальные ягнята были заколоты, левиты сняли кожу с животных и отдали кровь священникам, которые окропили кровью алтарь.

 

І приносили в жертву Пасху, і священики брали з їхніх рук і вилили кров, а левіти здирали шкури.

Затем они раздали животных разным коленам народа для всесожжения. Это было сделано для того, чтобы жертвы всесожжения могли быть принесены так, как учила книга Закона Моисея. Затем они сделали то же самое с быками.

 

І приготовляли всепалення, щоб дати їм за поділами, за родинами по батьківській лінії синів народу, аби принести для Господа, — як і написано в книзі Мойсея, — і так до ранку.

Левиты зажарили пасхальные жертвоприношения над огнём, как им было приказано. Они сварили священные приношения в горшках, котлах и кастрюлях и быстро раздали мясо людям.

 

І пекли Пасху на вогні за приписом, і варили святе в мідних посудинах і в казанах. Усе проходило успішно, і вони обслужили всіх синів народу.

После того как это было закончено, левиты взяли мясо для себя и для священников, которые были потомками Аарона. Эти священники были очень заняты, работая, пока не стемнело. Они много трудились, сжигая жертвы всесожжения и жир от жертв.

 

Після того приготували собі та священикам, бо священики займалися принесенням всепалень і жиру аж до ночі, тож левіти приготували собі та своїм братам, синам Аарона.

Певцы-левиты из колена Асафа стояли на местах, как было приказано царём Давидом. Асафу, Еману, царскому пророку Идифуну и всем привратникам не было необходимости уходить со своих мест, потому что их братья-левиты приготовили им всё для Пасхи.

 

А співаки, сини Асафа, були у своєму чині за наказами Давида, Асафа, Емана й Ідітона, пророками царя, і володарі та придверники всіх дверей, їм не треба було відходити від святого служіння, бо їхні брати-левіти їм приготували.

Всё было сделано в тот день для поклонения Господу, как приказал царь Иосия. Пасха праздновалась, и жертвы всесожжения были принесены на алтаре Господа.

 

І все Господнє служіння в той день було впорядковане і підготовлене, щоб звершити Пасху і принести всепалення на Господньому жертовнику за заповіддю царя Йосії.

Народ Израиля, который был там, семь дней праздновал Пасху и праздник Пресных Хлебов.

 

Сини Ізраїля, які були присутні, звершували Пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.

И не праздновалась в Израиле Пасха с таким размахом со времён пророка Самуила! Никто из израильских царей не праздновал Пасху так, как праздновали её царь Иосия, священники, левиты и народ Иудеи и Израиля, который находился со всеми людьми в Иерусалиме.

 

І не було Пасхи, подібної до цієї, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, і всі царі Ізраїля не зробили такої Пасхи, як та, яку для Господа звершив Йосія, священики, левіти, весь Юда та Ізраїль, які були присутні, і ті, хто жив у Єрусалимі,

Они праздновали эту Пасху в восемнадцатый год царствования Иосии.

 

у вісімнадцятому році царювання Йосії. 19a Цар Йосія спалив ворожок, чародіїв, різьблення, ідолів і содомітів, які були в Єрусалимі та в землі Юди, щоб виконати слова закону, записані в книзі, яку знайшов священик Хелкія в Господньому домі. 19b Подібного до нього, який повернувся до Господа всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою, згідно з усім законом Мойсея не було перед ним, і після нього не постав подібний до нього. 19c Однак Господь не відвернувся від Свого великого гніву обурення, від гніву, яким запалав Господь проти Юди, за всі навмисні підбурювання, якими Його провокував до гніву Манасія. 19d І сказав Господь: І Юду усуну з-перед Себе, як Я усунув і Ізраїля. Тож відкину місто, яке Я вибрав, Єрусалим, і дім, про який Я сказав: Там буде Моє Ім’я!

Иосия сделал все эти добрые дела для храма. После этого Нехао, египетский царь, повёл своё войско сразиться против города Кархемис на реке Евфрат. Царь Иосия вышел сразиться против Нехао.

 

І піднявся фараон Нехао, цар Єгипту, проти царя ассирійців до ріки Євфрат, і цар Йосія виступив йому назустріч.

Но Нехао отправил к Иосии послов с таким сообщением: «Царь Иосия, это тебя не касается. Я не с тобой пришёл биться, а с моими врагами. Бог велел мне торопиться. Бог на моей стороне, так что не иди против Него. Если ты решишь сразиться против меня, то Бог уничтожит тебя!»

 

А той послав до нього послів, кажучи: Що мені й тобі, царю Юди, сьогодні я не йду проти тебе вести війну, і Бог сказав, щоб я поспішив! Остерігайся Бога, Який зі мною, щоб тебе не знищив!

Однако Иосия не ушёл, а решил сразиться с Нехао. Он переоделся в другие одежды и вышел на битву на равнину Мегиддон. Он отказался прислушаться к тому, что сказал Нехао об указании Бога.

 

Та Йосія не відвернув від нього свого обличчя, але лиш укріпився, щоб воювати проти нього, і не послухався слів Нехао, які вийшли з Божих уст, і пішов воювати на рівнині Маґедона.

Во время битвы Иосия был ранен лучниками. Он сказал своим слугам: «Уведите меня, я тяжело ранен!»

 

І лучники випустили стріли проти царя Йосії. І цар сказав своїм слугам: Виведіть мене, бо я сильно поранений!

Слуги вынесли Иосию из его колесницы и положили его в другую колесницу, которую он привёз с собой. Затем они привезли Иосию в Иерусалим, где он и умер. Иосия был похоронен в могиле, где были похоронены его предки. Весь народ Иудеи и Иерусалима был очень опечален смертью Иосии.

 

Тож його слуги вивели його з колісниці й поклали його на другу колісницю, яка в нього була, і супроводжували його до Єрусалима. Там він помер і був похований зі своїми батьками. І весь Юда та Єрусалим оплакали Йосію,

Иеремия написал и спел несколько похоронных песен для Иосии. Мужчины и женщины и сегодня ещё поют эти печальные песни. Это стало традицией для народа Израиля — петь печальную песню для Иосии. Все эти песни записаны в книге «Похоронных песен».

 

і Єремія заплакав над Йосією, і виголосили всі володарі та володарки плач над Йосією — аж до сьогодні. І постановили його за припис для Ізраїлю, і ось воно записане в риданнях.

Всё остальное, что сделал Иосия во время своего царствования, от начала и до конца правления, описано в книге «Цари израильские и иудейские».

 

А слова Йосії та його надія були записані в Господньому законі.

Эта книга рассказывает о его верности Господу и о том, как он подчинялся закону Господа.

 

Його перші та останні слова, ось вони записані в книзі царів Юди та Ізраїля.