Малахії 1 глава

Книга пророка Малахії
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Антонія Бокуна

Тягар Господнього слова на Ізраїлі рукою Його ангела. Покладіть же на ваші серця.

Цяжар слова ГОСПАДА да Ізраіля праз рукі Малахіі.

Я вас полюбив, — говорить Господь, — а ви сказали: У чому Ти нас полюбив? Хіба Ісав не був братом Якова? Говорить Господь: Тож Я полюбив Якова,

Я палюбіў вас, кажа ГОСПАД, а вы кажаце: «У чым Ты палюбіў нас?» Ці ня брат Эзаў для Якуба, кажа ГОСПАД, а Я палюбіў Якуба,

а Ісава Я зненавидів, і Я поставив його границі на знищення і його спадок на дари пустелі.

а Эзава зьненавідзеў і аддаў горы ягоныя на спусташэньне, і спадчыну ягоную — цмокам пустыні.

Тому що скаже Ідумея: Знищено, тож повернемося і заселимо спустошене! Так говорить Господь Вседержитель: Вони будуватимуть, а Я знищу. І вони будуть прозвані границями беззаконня, і народ, якому Господь протистоятиме аж до віку.

Калі скажа Эдом: «Мы зруйнаваныя, але мы вернемся і адбудуем руіны», гэтак кажа ГОСПАД Магуцьцяў: «Яны адбудуюць, але Я зруйную, і назавуць іх межамі нягоднасьці і народам, на які загневаўся ГОСПАД на вякі».

І ваші очі побачать, і ви скажете: Господь звеличився над границями Ізраїля.

І вочы вашыя ўбачаць [гэта], і вы скажаце: «Узьвялічыўся ГОСПАД па-над межамі Ізраіля».

Син прославить батька і раб свого пана. Та якщо Я — Батько, де є Моя слава? І якщо Я — Господь, де є Мій страх? Говорить Господь Вседержитель: До вас, священики, що безчестите Моє Ім’я! А ви сказали: У чому безчестимо Твоє Ім’я?

«Сын шануе бацьку, і слуга — гаспадара свайго. Дык калі Я — Айцец, дзе пашана Мне? І калі Я — Госпад, дзе страх перада Мною?» — кажа ГОСПАД Магуцьцяў вам, сьвятары, якія грэбуеце імем Маім, і кажаце: «Як мы грэбуем імем Тваім?»

Приносячи до Мого жертовника осквернені хліби! І ви сказали: Чим ми їх осквернили? Тим, що ви говорили: Стіл Господній зневажений і поставлена їжа зневажена.

Вы прыносіце на ахвярнік Мой хлеб заплямлены і кажаце: «Чым мы заплямілі Цябе?» Тым, што вы кажаце: «Сталом ГОСПАДА [можна] пагрэбаваць».

Тому що, коли ви приводите для жертви сліпе, то хіба це не зло? І коли ви приводите кульгаве чи хворе, то хіба це не зло? Приведи ж його твоєму володареві, чи він тебе прийме, або чи прийме твоє обличчя, — говорить Господь Вседержитель!

І калі вы прыносіце сьляпое, каб ахвяраваць, ці не ліхота гэта? І калі прыносіце кульгавае і хворае, ці не ліхота гэта? Наблізься з гэтым да ваяводы твайго, ці будзе ён мець ласку да цябе, альбо ці прыйме аблічча тваё? — кажа ГОСПАД Магуцьцяў.

А тепер молитеся до обличчя вашого Бога і Його благаєте. Це було у ваших руках. Чи прийму від вас ваші обличчя? Говорить Господь Вседержитель:

А цяпер, прашу, маліце аблічча Божае, каб Ён зьлітаваўся над вамі. З рук вашых было гэта, дык ці Ён прыйме аблічча каго з вас? — кажа ГОСПАД Магуцьцяў.

Тому що і у вас замкнуться двері, і не запалите Мій жертовник надаремне. Немає у вас Мого бажання, — говорить Господь Вседержитель, — і Я не прийму жертву з ваших рук!

Няхай нехта з вас замкне дзьверы [сьвятыні], і не распальвайце ахвярнік Мой надарэмна. Я ня маю ўпадабаньня да вас, кажа ГОСПАД Магуцьцяў, і не прыйму дару з рукі вашай.

Адже від сходу сонця аж до заходу Моє Ім’я прославлене в народах, і в усякому місці приноситься жертва Моєму Імені й чиста жертва, тому що Моє Ім’я велике в народах, — говорить Господь Вседержитель.

Бо ад усходу сонца аж да заходу яго вялікае [будзе] імя Маё сярод народаў, і на кожным месцы будуць прыносіць кадзіла для імя Майго, і дар чысты, бо вялікае [будзе] імя Маё сярод народаў, кажа ГОСПАД Магуцьцяў.

Ви ж його опоганюєте, коли ви кажете: Господній стіл осквернений, і та Його їжа, що ставиться, зневажена.

Але вы зьневажаеце яго тым, што кажаце: «Стол ГОСПАДА заплямлены, і прыбытак з яго, пасілак ягоны ня [варты] пашаны».

І ви сказали: Це через страждання, і ви їх відкинули, — говорить Господь Вседержитель. І ви приносили награбоване, кульгаве і хворе. І коли ви приносите жертву, то хіба Я їх прийму з ваших рук? — говорить Господь Вседержитель.

І вы кажаце: «Вось, якая цяжкасьць», хоць зьдзьмухнуць гэта можаце, кажа ГОСПАД Магуцьцяў, і прыносіце крадзенае, кульгавае і хворае, вы прыносіце гэтакі дар. Ці магу Я прыняць гэта з рукі вашай? — кажа ГОСПАД.

І проклятий, хто мав спроможність, і в його стаді була худоба чоловічої статі, і його молитовна обіцянка на ньому, він жертвує пошкоджене Господу. Тому що Я — Великий цар, — говорить Господь Вседержитель, і Моє Ім’я славне в народах!

І пракляты ашуканец, які мае ў чарадзе самца і абяцае [яго], і ахвяруе Госпаду папсаванае; бо Я — Валадар вялікі, кажа ГОСПАД Магуцьцяў, і імя Маё страшнае сярод народаў.

« 14 глава 2 глава »