Иеремия 38 глава

Книга пророка Иеремии
Cовременный перевод WBTC → Переклад Огієнка

Некоторые царские правители слышали то, что проповедовал Иеремия. Среди них были Сафатия, сын Матфана, Годолия, сын Пасхора, Юхал, сын Селемии, и Пасхор, сын Малхии. Иеремия проповедовал для всех людей.

І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

Вот что говорит Господь: "Каждый, кто останется в Иерусалиме, умрёт от меча, от голода или от страшной болезни. Но каждый, кто покорится армии Вавилона, останется в живых".

„Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

И вот что ещё говорит Господь: "Город Иерусалим будет отдан армии царя Вавилонского. Он захватит этот город".

Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

Услышав, что говорит Иеремия, царские правители пошли к царю и сказали: "Иеремия должен умереть, ибо его речи лишают мужества воинов и всех, оставшихся в городе. Он не хочет нам добра и мечтает погубить жителей Иерусалима".

І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

И царь Седекия ответил правителям: "Иеремия в ваших руках, я не могу ничем остановить вас".

І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

И тогда эти правители схватили Иеремию и бросили в яму Малхии, сына царя. Яма находилась во дворе храма, где были царские охранники. Иеремию опустили в яму на верёвках. Воды в яме не было — была только грязь, в которую погрузился Иеремия.

І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

Но человек по имени Авдемелех услышал, что Иеремию посадили в эту яму. Авдемелех был евнухом в царском доме, родом из Эфиопии. Царь Седекия сидел в то время у ворот Вениамина.

І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

Авдемелех вышел из царского дома и направился к воротам, чтобы поговорить с царём.

І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

Авдемелех сказал: "Мой государь и повелитель, правители поступили плохо: они бросили Иеремию в яму, чтобы он умер там".

„Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

Тогда царь Седекия приказал эфиопу Авдемелеху: "Возьми с собой трех человек из царского дома и вытащи Иеремию, пока он ещё жив".

І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

Авдемелех взял людей, но сначала они пошли в подпол царского дома, где взяли старые ковры и поношенную одежду. Потом он опустил эти ковры на верёвке Иеремии.

І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

Эфиоп Авдемелех сказал Иеремии: "Подложи эти ковры и тряпьё себе под руки, и мы вытащим тебя". Иеремия сделал так, как ему посоветовал Авдемелех,

І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

и его вытащили на верёвках из ямы. Иеремия остался под охраной во дворе храма.

І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

Царь Седекия послал за пророком Иеремией, которого привели к третьему входу в Господний храм. И царь сказал: "Иеремия, я хочу спросить тебя, но не скрывай от меня ничего и говори мне честно обо всём".

І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

Иеремия ответил: "Если я скажу тебе, ты, вероятно, меня убьёшь; если я дам тебе совет, ты всё равно не послушаешься меня".

І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

Но Седекия тайно поклялся Иеремии: "Господь даёт нам и дыхание, и жизнь. И так же верно, как то, что Господь жив, я не убью тебя, Иеремия, и обещаю не отдавать тебя тем правителям, которые хотят тебя убить".

I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

Тогда Иеремия сказал царю: "Господь, Бог Всемогущий, есть Бог Израиля. Он говорит: "Если ты сдашься царю Вавилона, жизнь твоя будет спасена, Иерусалим не будет сожжён, и ты и твоя семья будете живы.

І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

Но если ты не сдашься вавилонской армии, они сожгут Иерусалим дотла, и ты их не избежишь"".

А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

Но царь ответил Иеремии: "Я боюсь, что солдаты отдадут меня иудеям, уже перешедшим на сторону вавилонской армии, и те будут плохо со мной обращаться".

І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

Но Иеремия ответил: "Солдаты Вавилона не отдадут тебя перебежчикам-иудеям. Царь Седекия, подчинись Господу, сделай то, что я тебе сказал, всё получится удачно, и жизнь твоя будет спасена.

І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

Но если ты откажешься сдаться армии Вавилона, Господь сказал мне, что тогда случится:

А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

все женщины, которые остались в доме царя Иудеи, будут пленены и отведены к важным правителям царя Вавилона. Женщины твои будут смеяться над тобой в своих песнях: "Твои друзья тебя вели неправильным путём и были сильнее тебя, наш царь. Ты доверял этим друзьям, но ноги твои увязли в грязи, и друзья от тебя отступились".

І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

Все женщины и дети будут уведены и отданы вавилонской армии. Ты сам не избежишь их рук и будешь пленён царём Вавилона, а Иерусалим будет сожжён дотла".

А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

Тогда Седекия сказал Иеремии: "Не говори никому, что я говорил с тобой, иначе ты умрёшь.

І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

Правители мои могут узнать, что я говорил с тобой, и они могут прийти к тебе и спросить: "Что ты говорил царю Седекии, будь с нами честен и скажи нам всё, иначе мы тебя убьём".

Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

Если они так тебе скажут, ответь им: "Я просил царя не посылать меня снова в подвальную камеру под домом Ионафана, иначе я умру там"".

то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

И так случилось, что правители пришли к Иеремии со своими вопросами. Иеремия сказал им то, о чём просил его царь, и правители оставили его в покое. Никто не узнал, о чём они говорили.

І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

И Иеремия оставался под охраной во дворе храма до того самого дня, когда Иерусалим был захвачен.

І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

« 37 глава 39 глава »