1 Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати.
2 Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього
3 й казали: Радій [1] , Царю юдеїв! — і били Його в обличчя.
4 І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.
5 Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце — Людина!
6 Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини.
7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді.
10 Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе?
11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.
12 Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві!
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата.
14 Була ж п’ятниця перед Пасхою [2] , близько шостої години [3]. Він каже юдеям: Ось ваш Цар!
15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря!
16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа,
18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині.
19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв!
20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.
21 Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв!
22 Пилат відповів: Що я написав, — те написав!
23 А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.
24 Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!
27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
29 Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.
31 Оскільки була п’ятниця [4] , то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.
32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.
33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.
34 Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.
36 Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.
37 І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.
38 Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.
39 Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів [5].
40 Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.
41 На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.
42 Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Євангелія від св. Івана, 19 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Івана 19 глава в переводах:
Івана 19 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Комментарии Джона Райла
  8. Толкования Августина
  9. Толкование Иоанна Златоуста
  10. Толкование Феофилакта Болгарского
  11. Новый Библейский Комментарий
  12. Лингвистический. Роджерс
  13. Комментарии Давида Стерна
  14. Библия говорит сегодня
  15. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.