Левит 5 глава

Третя книга Мойсеєва: Левит
Переклад Хоменка → Синодальный перевод

«Якщо хтось ізгрішить тим, що почув проклін, і не об'явить його, хоч був його наочним свідком чи напевне дізнався від інших, то понесе вину на собі.

Если кто согрешит тем, что слышал голос проклятия и был свидетелем, или видел, или знал, но не объявил, то он понесёт на себе грех.

Або коли хто, не знаючи про те, доторкнеться до чогось нечистого, чи до стерва нечистого звіря, чи стерва нечистої тварини, чи стерва нечистого повзуна, не знаючи, що воно нечисте, то сам стане нечистим і винним.

Или если прикоснётся к чему-нибудь нечистому, или к трупу зверя нечистого, или к трупу скота нечистого, или к трупу гада нечистого, но не знал того, то он нечист и виновен.

Або як доторкнеться, не знаючи про те, до якоїнебудь людської нечистоти, яким би то робом вона й не занечищувала, то потім, як дізнається, стане винним.

Или если прикоснётся к нечистоте человеческой, какая бы то ни была нечистота, от которой оскверняются, и он не знал того, но после узнает, то он виновен.

Або коли хто поклянеться необачно, тільки словами, сподіяти щось лихе чи добре в тих речах, що в них люди звичайно необачно клянуться, хоч він про те не знав, а потім дізнається, — буде винен у тім, у чім поклявся.

Или если кто безрассудно устами своими поклянётся сделать что-нибудь худое или доброе, какое бы то ни было дело, в котором люди безрассудно клянутся, и он не знал того, но после узнает, то он виновен в том.

І як стане винним у чімнебудь такім, мусить признатися, чим згрішив,

Если он виновен в чём-нибудь из сих, и исповедается, в чём он согрешил,

і принести Господеві покутну жертву за сподіяний гріх: самицю з отари, вівцю або козу як жертву за гріх, а священик відслужить покуту за його провину.

то пусть принесёт Господу за грех свой, которым он согрешил, жертву повинности из мелкого скота, овцу или козу, за грех, и очистит его священник от греха его.

Коли ж не спроможеться на щось із отари, то принесе Господеві в покуту за провину, що її допустився, пару горлиць або пару голубенят; одне на покутну жертву за гріх, а друге на всепалення.

Если же он не в состоянии принести овцы, то в повинность за грех свой пусть принесёт Господу двух горлиц или двух молодых голубей, одного в жертву за грех, а другого во всесожжение;

Він подасть їх священикові, а цей принесе наперед те, що на жертву за гріх, і зломить йому шийку при голівці, не відділяючи її.

пусть принесёт их к священнику, и священник представит прежде ту из сих птиц, которая за грех, и надломит голову её от шеи её, но не отделит;

І побризкає кров'ю жертви за гріх боки жертовника, решту ж крови видушить коло підніжка жертовника; це жертва за гріх.

и покропит кровью сей жертвы за грех на стену жертвенника, а остальную кровь выцедит к подножию жертвенника: это жертва за грех;

А друге впорає як усепалення, за обрядом. Так відслужить священик покуту за сподіяний ним гріх, і проститься йому.

а другую употребит во всесожжение по установлению; и так очистит его священник от греха его, которым он согрешил, и прощено будет ему.

Коли ж і на пару горлиць або на пару голубенят не спромога його, то нехай принесе в офіру за гріх десятину з ефи питльованої муки; він не зливатиме на неї олії, ані не кластиме на неї ладану, бо це жертва за гріх.

Если же он не в состоянии принести двух горлиц или двух молодых голубей, пусть принесёт за то, что согрешил, десятую часть ефы пшеничной муки в жертву за грех; пусть не льёт на неё елея, и ливана пусть не кладёт на неё, ибо это жертва за грех;

І принесе її священикові, який візьме з неї повну жменю — як пахоші — і спалить їх на жертовнику, зверху на жертвах, палених Господеві: це жертва за гріх.

и принесёт её к священнику, а священник возьмёт из неё полную горсть в память и сожжёт на жертвеннике в жертву Господу: это жертва за грех;

Так відслужить священик покуту за гріх його, що ним він де-вчому провинився, й проститься йому. Священик же одержить те саме, що й при офірі.»

и так очистит его священник от греха его, которым он согрешил в котором-нибудь из оных случаев, и прощено будет ему; остаток же принадлежит священнику, как приношение хлебное.

І промовив Господь Мойсеєві:

И сказал Господь Моисею, говоря:

«Коли хтось спроневіриться і ненароком згрішить проти Господніх святощів, має принести Господеві в жертву за провину барана з отари, без вади, вартістю стільки срібних шеклів, скільки ти оціниш, по шеклю святині, на жертву за провину.

если кто сделает преступление и по ошибке согрешит против посвящённого Господу, пусть за вину свою принесёт Господу из стада овец овна без порока, по твоей оценке, серебряными сиклями по сиклю священному, в жертву повинности;

Він мусить відшкодувати це, що заподіяв святині, та ще й додати п'ятину та разом мусить віддати це священикові; а священик пожертвує барана як відшкодування, відслужить покуту за нього, і проститься йому.

за ту святыню, против которой он согрешил, пусть воздаст и прибавит к тому пятую долю, и отдаст сие священнику, и священник очистит его овном жертвы повинности, и прощено будет ему.

Коли хто несвідомо згрішить і зробить щось, чого не годиться робити, що забороняють Господні заповіді, він провиниться, і гріх тяжітиме на ньому;

Если кто согрешит и сделает что-нибудь против заповедей Господних, чего не надлежало делать, и по неведению сделается виновным и понесёт на себе грех,

нехай він принесе священикові в жертву за відшкодування барана з отари, без вади, по твоїй оцінці, а священик спокутує за нього його провину, що нею несвідомо провинився, і проститься йому.

пусть принесёт к священнику в жертву повинности овна без порока, по оценке твоей, и загладит священник проступок его, в чём он преступил по неведению, и прощено будет ему.

Це жертва за відшкодування; бо направду він провинився перед Господом.»

Это жертва повинности, которою он провинился пред Господом.

І сказав Господь Мойсеєві:

«Коли хтось ізгрішить і провиниться проти Господа, відмовляючи своєму ближньому чи то повірене на схованок, чи на заклад, чи крадене, чи інакше загарбане в нього;

чи, знайшовши загублене, заперечує те, чи клянеться неправдиво про щонебудь, що люди звичайно творять і грішать;

одне слово: коли грішить і провиняється, мусить повернути крадене, чи загарбане, чи повірене йому на сховок, чи загублене, що його знайшов;

чи що б воно не було, про що клявся ложно; нехай поверне його сповна та ще й додасть п'ятину до нього; він оддасть це його власникові в день жертви за відшкодування.

Він приведе до священика, як жертву відшкодування Господеві, барана з отари, без вади, по твоїй оцінці.

А священик спокутує за нього перед Господом, і проститься йому, яка б не була провина, що нею провинився.»

Примечания:

Синодальный перевод

7, 11 горлица — дикий голубь.

11 ефа — наиболее употребительная мера для хлебных, сыпучих или жидких веществ, равная примерно 22-м литрам. Согласно Иосифу Флавию соответствует примерно 36-ти литрам.

« 4 глава 6 глава »