Левит 5 глава

Третя книга Мойсеєва: Левит
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод

А коли хто тим согрішить що чув голос клятьби і був сьвідком, чи то бачив се, чи знав се, коли не обявив того, так понесе на собі вину.

Если кто согрешит тем, что слышал голос проклятия и был свидетелем, или видел, или знал, но не объявил, то он понесёт на себе грех.

Або коли хто доторкнеться до чого нечистого, чи то стерва нечистого зьвіря, чи стерва скотини нечистої, чи стерва нечистої повзаючої животини, хоч не знав того, то зробивсь нечистим і провинив.

Или если прикоснётся к чему-нибудь нечистому, или к трупу зверя нечистого, или к трупу скота нечистого, или к трупу гада нечистого, но не знал того, то он нечист и виновен.

Або коли доторкнеться нечистоти людської, якої б нї було нечистоти, що від неї робляться нечистоти, хоч і не знав того, а потім довідається, то він провинив;

Или если прикоснётся к нечистоте человеческой, какая бы то ни была нечистота, от которой оскверняются, и он не знал того, но после узнает, то он виновен.

Або, коли покленеться хто, вимовляючи не роздумавши губами своїми, зробити що лихе чи добре, що б там не вимовила людина нерозумного в клятьбі своїй, та не знала того, а потім дознається, то він провинив у сьому.

Или если кто безрассудно устами своими поклянётся сделать что-нибудь худое или доброе, какое бы то ни было дело, в котором люди безрассудно клянутся, и он не знал того, но после узнает, то он виновен в том.

І має бути, коли він провинив чим небудь таким, так мусить признатись, чим согрішив він.

Если он виновен в чём-нибудь из сих, и исповедается, в чём он согрешил,

І мусить принести Господеві за гріх свій, що согрішив, жертву довжну: самицю з отари, вівцю чи козу як жертву за гріх; а сьвященник відправить покуту за гріх його.

то пусть принесёт Господу за грех свой, которым он согрешил, жертву повинности из мелкого скота, овцу или козу, за грех, и очистит его священник от греха его.

А коли не спромога його на штуку дрібної скотини, так за провину свою, котрою провинився, мусить подати пару горлиць, або пару голубенят Господеві; одно на жертву за гріх а одно на жертвопаленнє.

Если же он не в состоянии принести овцы, то в повинность за грех свой пусть принесёт Господу двух горлиц или двух молодых голубей, одного в жертву за грех, а другого во всесожжение;

І подасть їх сьвященникові; а той принесе наперед те, що на жертву за гріх і скрутить головку йому над шиєю, та не віддїлить її.

пусть принесёт их к священнику, и священник представит прежде ту из сих птиц, которая за грех, и надломит голову её от шеи её, но не отделит;

І побризкає кровю з жертви за гріх на боки жертівника, останок же крові виллє до стояла жертівника: се жертва за гріх.

и покропит кровью сей жертвы за грех на стену жертвенника, а остальную кровь выцедит к подножию жертвенника: это жертва за грех;

А друге принесе як жертвопаленнє по установі. І так відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим согрішив, і проститься йому.

а другую употребит во всесожжение по установлению; и так очистит его священник от греха его, которым он согрешил, и прощено будет ему.

Коли ж і на пару горлиць або пару голубенят не стане його, так мусить подати на свій приніс, хто провинив, десятину ефи муки пшеничної на жертву за гріх; не класти ме на її олїї і не класти ме ладану, бо се жертва за гріх.

Если же он не в состоянии принести двух горлиц или двух молодых голубей, пусть принесёт за то, что согрешил, десятую часть ефы пшеничной муки в жертву за грех; пусть не льёт на неё елея, и ливана пусть не кладёт на неё, ибо это жертва за грех;

І подасть її сьвященникові і возьме сьвященник із її жменю повну, як частку на спомин, та й воскурить на жертівнику при огняних жертвах Господеві: Се жертва за гріх.

и принесёт её к священнику, а священник возьмёт из неё полную горсть в память и сожжёт на жертвеннике в жертву Господу: это жертва за грех;

І відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим провинив у де чому і проститься йому. Останок же буде сьвященникові, як хлїбова жертва.

и так очистит его священник от греха его, которым он согрешил в котором-нибудь из оных случаев, и прощено будет ему; остаток же принадлежит священнику, как приношение хлебное.

І рече Господь Мойсейові:

И сказал Господь Моисею, говоря:

Коли хто спроневіриться і ненароком согрішить проти сьвятощів Господнїх, такий мусить принести за свою провину як жертву Господеві барана без скази з отари, і по цїнуванню твойму срібла секелями, по секелю сьвятинї, на жертву за провину.

если кто сделает преступление и по ошибке согрешит против посвящённого Господу, пусть за вину свою принесёт Господу из стада овец овна без порока, по твоей оценке, серебряными сиклями по сиклю священному, в жертву повинности;

А що согрішив проти сьвятого, те мусить віддати, та ще пятину додавши, і подати сьвященникові, і сьвященник відправить покуту за гріх його жертвуючи барана, і проститься йому.

за ту святыню, против которой он согрешил, пусть воздаст и прибавит к тому пятую долю, и отдаст сие священнику, и священник очистит его овном жертвы повинности, и прощено будет ему.

А коли хто согрішить і переступить котру заповідь Господню, вчинивши, чого не годиться чинити, хоч би не знав, то провинив, і гріх лежить на йому.

Если кто согрешит и сделает что-нибудь против заповедей Господних, чего не надлежало делать, и по неведению сделается виновным и понесёт на себе грех,

Такий нехай принесе барана без скази з отари, по цїнуванню твойму на жертву за провину; а сьвященник спокутує провину його, котрою провинився не знавши; і проститься йому.

пусть принесёт к священнику в жертву повинности овна без порока, по оценке твоей, и загладит священник проступок его, в чём он преступил по неведению, и прощено будет ему.

Се жертва за провину; існо він провинив перед Господом.

Это жертва повинности, которою он провинился пред Господом.

І рече Господь Мойсейові:

Коли хто согрішить і спроневіриться проти Господа, і запирається перед ближнїм своїм в тому, що повірено йому на схованку яке добро, чи то пожичив він чи вкрав; або коли видусить що в ближнього свого,

Або знайде загублене та й відпирається того; і кленеться льживо про що б нї було, що люди творять і грішать:

Тоді мусить: коли чоловік согрішив і провинив бути так, щоб вернув пожаковане, що пожакував, чи видушене, що видусив, чи повірене, що повірено йому, чи то загублене, що він знайшов;

Чи щоб нї було воно, про що клявся льживо,

Нехай виплатить сповна, та ще й пятину додасть до того; оддавати ме тому, чиє воно, того дня, як приносити ме жертву за провину.

І подасть жертву за провину свою Господеві, барана без скази з отари по цїнуванню твойму, на жертву сьвященникові.

І очистить сьвященник гріх його перед Господом, і проститься йому, що б нї було, в усьому, що вкоїв провинивши.

Примечания:

Синодальный перевод

7, 11 горлица — дикий голубь.

11 ефа — наиболее употребительная мера для хлебных, сыпучих или жидких веществ, равная примерно 22-м литрам. Согласно Иосифу Флавию соответствует примерно 36-ти литрам.

« 4 глава 6 глава »