Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Хоменка → Синодальный перевод

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

Павел, раб Иисуса Христа, призванный Апостол, избранный к благовестию Божию,

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

которое Бог прежде обещал через пророков Своих, в святых писаниях,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

о Сыне Своём, Который родился от семени Давидова по плоти

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мёртвых, о Иисусе Христе, Господе нашем,

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы,

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, —

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно воспоминаю о вас,

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь благопоспешила мне прийти к вам,

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему,

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

то есть утешиться с вами верою общею, вашею и моею.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Не хочу, братия, оставить вас в неведении, что я многократно намеревался прийти к вам (но встречал препятствия даже доныне), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

В нём открывается правда Божия от веры в веру, как написано: «праведный верою жив будет».

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им.

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Но как они, познав Бога, не прославили Его, как Бога, и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце;

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

называя себя мудрыми, обезумели,

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, —

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела.

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

Они заменили истину Божию ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным;

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за своё заблуждение.

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства,

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы, исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия,

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям,

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

Они знают праведный суд Божий, что делающие такие дела достойны смерти; однако не только их делают, но и делающих одобряют.

« 1 глава 2 глава »