Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Куліша та Пулюя → New Living Translation

І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —

These events happened in the days of King Xerxes,a who reigned over 127 provinces stretching from India to Ethiopia.b

Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,

At that time Xerxes ruled his empire from his royal throne at the fortress of Susa.

На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,

In the third year of his reign, he gave a banquet for all his nobles and officials. He invited all the military officers of Persia and Media as well as the princes and nobles of the provinces.

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.

The celebration lasted 180 days — a tremendous display of the opulent wealth of his empire and the pomp and splendor of his majesty.

А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.

When it was all over, the king gave a banquet for all the people, from the greatest to the least, who were in the fortress of Susa. It lasted for seven days and was held in the courtyard of the palace garden.

Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.

The courtyard was beautifully decorated with white cotton curtains and blue hangings, which were fastened with white linen cords and purple ribbons to silver rings embedded in marble pillars. Gold and silver couches stood on a mosaic pavement of porphyry, marble, mother-of-pearl, and other costly stones.

Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.

Drinks were served in gold goblets of many designs, and there was an abundance of royal wine, reflecting the king’s generosity.

Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.

By edict of the king, no limits were placed on the drinking, for the king had instructed all his palace officials to serve each man as much as he wanted.

Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.

At the same time, Queen Vashti gave a banquet for the women in the royal palace of King Xerxes.

На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,

On the seventh day of the feast, when King Xerxes was in high spirits because of the wine, he told the seven eunuchs who attended him — Mehuman, Biztha, Harbona, Bigtha, Abagtha, Zethar, and Carcas —

Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.

to bring Queen Vashti to him with the royal crown on her head. He wanted the nobles and all the other men to gaze on her beauty, for she was a very beautiful woman.

Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.

But when they conveyed the king’s order to Queen Vashti, she refused to come. This made the king furious, and he burned with anger.

І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —

He immediately consulted with his wise advisers, who knew all the Persian laws and customs, for he always asked their advice.

А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:

The names of these men were Carshena, Shethar, Admatha, Tarshish, Meres, Marsena, and Memucan — seven nobles of Persia and Media. They met with the king regularly and held the highest positions in the empire.

Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?

“What must be done to Queen Vashti?” the king demanded. “What penalty does the law provide for a queen who refuses to obey the king’s orders, properly sent through his eunuchs?”

І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;

Memucan answered the king and his nobles, “Queen Vashti has wronged not only the king but also every noble and citizen throughout your empire.

Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.

Women everywhere will begin to despise their husbands when they learn that Queen Vashti has refused to appear before the king.

Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.

Before this day is out, the wives of all the king’s nobles throughout Persia and Media will hear what the queen did and will start treating their husbands the same way. There will be no end to their contempt and anger.

Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.

“So if it please the king, we suggest that you issue a written decree, a law of the Persians and Medes that cannot be revoked. It should order that Queen Vashti be forever banished from the presence of King Xerxes, and that the king should choose another queen more worthy than she.

Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.

When this decree is published throughout the king’s vast empire, husbands everywhere, whatever their rank, will receive proper respect from their wives!”

І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,

The king and his nobles thought this made good sense, so he followed Memucan’s counsel.

І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.

He sent letters to all parts of the empire, to each province in its own script and language, proclaiming that every man should be the ruler of his own home and should say whatever he pleases.c

« 13 глава 2 глава »