Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Куліша та Пулюя → Синода́льный перево́д

 
 

І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —
 
И бы́ло во дни Артаксе́ркса, — э́тот Артаксе́ркс ца́рствовал над ста двадцатью́ семью́ областя́ми от И́ндии и до Ефио́пии, —

Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,
 
в то вре́мя, как царь Артаксе́ркс сел на ца́рский престо́л свой, что в Су́зах, го́роде престо́льном,

На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,
 
в тре́тий год своего́ ца́рствования он сде́лал пир для всех князе́й свои́х и для слу́жащих при нём, для гла́вных нача́льников во́йска Перси́дского и Миди́йского и для прави́телей областе́й свои́х,

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.
 
пока́зывая вели́кое бога́тство ца́рства своего́ и отли́чный блеск вели́чия своего́ в тече́ние мно́гих дней, ста восьми́десяти дней.

А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.
 
По оконча́нии сих дней сде́лал царь для наро́да своего́, находи́вшегося в престо́льном го́роде Су́зах, от большо́го до ма́лого, пир семидне́вный на садо́вом дворе́ до́ма ца́рского.

Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.
 
Бе́лые, бума́жные, и я́хонтового цве́та шерстяны́е тка́ни, прикреплённые виссо́нными и пурпу́ровыми шнура́ми, висе́ли на сере́бряных ко́льцах и мра́морных столба́х.

Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.
 
Золоты́е и сере́бряные ло́жа бы́ли на помо́сте, у́стланном камня́ми зелёного цве́та и мра́мором, и перламу́тром, и камня́ми чёрного цве́та.

Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.
 
Напи́тки подава́емы бы́ли в золоты́х сосу́дах и сосу́дах разнообра́зных, цено́ю в три́дцать ты́сяч тала́нтов; и вина́ ца́рского бы́ло мно́жество, по бога́тству царя́. Питьё шло чи́нно, никто́ не принужда́л, потому́ что царь дал тако́е приказа́ние всем управля́ющим в до́ме его́, что́бы де́лали по во́ле ка́ждого.

Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.
 
И цари́ца А́стинь сде́лала та́кже пир для же́нщин в ца́рском до́ме царя́ Артаксе́ркса.

На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
 
В седьмо́й день, когда́ развесели́лось се́рдце царя́ от вина́, он сказа́л Мегума́ну, Би́зфе, Харбо́не, Би́гфе и Ава́гфе, Зефа́ру и Карка́су — семи́ е́внухам, служи́вшим пред лицо́м царя́ Артаксе́ркса,

Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.
 
что́бы они́ привели́ цари́цу А́стинь пред лицо́ царя́ в венце́ ца́рском для того́, что́бы показа́ть наро́дам и князья́м красоту́ её; потому́ что она́ была́ о́чень краси́ва.

Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
 
Но цари́ца А́стинь не захоте́ла прийти́ по приказа́нию царя́, объя́вленному че́рез е́внухов.

І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —
 
И разгне́вался царь си́льно, и я́рость его́ загоре́лась в нём. И сказа́л царь мудреца́м, зна́ющим пре́жние времена́ — и́бо дела́ царя́ де́лались пред все́ми, зна́ющими зако́н и права́, —

А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
 
приближёнными же к нему́ тогда́ бы́ли: Карше́на, Шефа́р, Адма́фа, Фарси́с, Мере́с, Марсе́на, Мемуха́н — семь князе́й Перси́дских и Миди́йских, кото́рые могли́ ви́деть лицо́ царя́ и сиде́ли пе́рвыми в ца́рстве:

Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?
 
как поступи́ть по зако́ну с цари́цею А́стинь за то, что она́ не сде́лала по сло́ву царя́ Артаксе́ркса, объя́вленному че́рез е́внухов?

І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
 
И сказа́л Мемуха́н пред лицо́м царя́ и князе́й: не пред царём одни́м вино́вна цари́ца А́стинь, а пред все́ми князья́ми и пред все́ми наро́дами, кото́рые по всем областя́м царя́ Артаксе́ркса;

Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
 
потому́ что посту́пок цари́цы дойдёт до всех жён, и они́ бу́дут пренебрега́ть мужья́ми свои́ми и говори́ть: «царь Артаксе́ркс веле́л привести́ цари́цу А́стинь пред лицо́ своё, а она́ не пошла́».

Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
 
Тепе́рь княги́ни Перси́дские и Миди́йские, кото́рые услы́шат о посту́пке цари́цы, бу́дут то же говори́ть всем князья́м царя́; и пренебреже́ния и огорче́ния бу́дет дово́льно.

Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.
 
Е́сли благоуго́дно царю́, пусть вы́йдет от него́ ца́рское постановле́ние и впи́шется в зако́ны Перси́дские и Миди́йские и не отменя́ется, о том, что А́стинь не бу́дет входи́ть пред лицо́ царя́ Артаксе́ркса, а ца́рское досто́инство её царь переда́ст друго́й, кото́рая лу́чше её.

Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
 
Когда́ услы́шат о сём постановле́нии царя́, кото́рое разойдётся по всему́ ца́рству его́, как оно́ ни велико́, тогда́ все жёны бу́дут почита́ть муже́й свои́х, от большо́го до ма́лого.

І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,
 
И уго́дно бы́ло сло́во сие́ в глаза́х царя́ и князе́й; и сде́лал царь по сло́ву Мемуха́на.

І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.
 
И посла́л во все о́бласти царя́ пи́сьма, пи́санные в ка́ждую о́бласть письмена́ми её и к ка́ждому наро́ду на языке́ его́, что́бы вся́кий муж был господи́ном в до́ме своём, и что́бы э́то бы́ло объя́влено ка́ждому на приро́дном языке́ его́.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.