Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —

И бысть по словесех сих во днех артаксеркса: сей артаксеркс от индии обладаше сто двадесять седмию странами (даже до ефиопии):

Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,

во дни же тыя, егда седе на престоле царь артаксеркс в сусех граде,

На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,

в третие лето царства своего, сотвори пир другом и прочым языком, и персским и мидским славным, и началным сатраиом,

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.

и по сих, егда показа им богатство царства своего и славу веселия своего, во сто осмьдесят дний.

А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.

И егда исполнишася дние пира, сотвори царь пиршество языком обретшымся во граде (сусех) на дний шесть во дворе дому царева,

Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.

украшеннем виссонными и зелеиыми завесами, простертыми на ужах виссонных и червленичных, на колцах златых и сребряных, на столпех мраморных и каменных:

Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.

ложа злата и сребряна, на помосте камене смарагдова, и пиннинска и паринска мрамора, и плащаницы пестротами различными разцвечены, окрест шипцы разсеяни:

Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.

сосуди злати и сребряни, и чаша анфракса (камене) предложенная, ценою талант тридесять тысящ: вино много и сладко, еже сам царь пияше: питие же сие не по уставленному закону бысть, тако бо восхоте царь и заповеда икономом сотворити волю свою и мужей.

Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.

И астинь царица сотвори пир женам в дому цареве, идеже царь артаксеркс.

На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,

В день же седмый развеселився царь, рече аману и вазану, и фарре и варазу, и зафолфану и аватазу и фараву, седмим евнухом, иже служаху пред царем артаксерксом,

Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.

привести (астинь) царицу пред него, еже воцарити ю и возложити на ню венец царский и показати ю всем началствующым и языком красоту ея, зане прекрасна бе.

Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.

И не послуша его астинь царица приити со евнухи.

І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —

И опечалися царь, и разгневася, и рече ближним своим: сице рече астинь: сотворите убо о сем закон и суд.

А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:

И приступиша к нему аркесей и сарсофей и малисеар, началницы персстии и мидстии, иже близ царя, первии седящии при цари,

Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?

и возвестиша ему по законом, како подобает сотворити царице астини, яко не сотвори повеленных от царя чрез евнухи.

І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;

И рече мухей ко царю и к боляром: не царя единаго обиде астинь царица, но и вся князи и началники царевы,

Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.

ибо поведа им словеса царицы, и како противорече царю:

Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.

якоже убо противно рече царю артаксерксу, сице и днесь госпожи жены прочыя князей персских и мидских, услышавшя царю реченная от нея, дерзнут такожде безчествовати мужеи своих:

Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.

аще убо угодно царю, да повелит царским повелением, и да напишется по законом мидским и персским, и инако да не будет, ниже да внидет ктому царица к нему, и царство ея да предаст царь жене лучшей ея:

Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.

и да будет услышан закон, иже от царя, егоже сотворит во царствии своем, и сице вся жены возложат честь на мужы своя от богата даже до убога.

І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,

И угодно бысть слово пред царем и началники, и сотвори царь, якоже рече ему мухей,

І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.

и посла царь книги во все царство по странам по языку их, да будет страх им в жилищих их.

« 13 глава 2 глава »