П. Пісень 1 глава

Пісня над піснями
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.

Да лобжет мя от лобзаний уст своих: яко блага сосца твоя паче вина,

Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.

и воня мира твоего паче всех аромат. Миро излияное имя твое: сего ради отроковицы возлюбиша тя.

Притягни мене 'д собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!

Привлекоша тя: вслед тебе в воню мира твоего течем. Введе мя царь в ложницу свою: возрадуемся и возвеселимся о тебе, возлюбим сосца твоя паче вина: правость возлюби тя.

Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.

Черна есмь аз и добра, дщери Иерусалимския, якоже селения кидарска, якоже завесы соломони.

Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.

Не зрите мене, яко аз есмь очернена, яко опали мя солнце: сынове матере моея сваряхуся о мне, положиша мя стража в виноградех: винограда моего не сохраних.

З'ясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?

Возвести ми, егоже возлюби душа моя, где пасеши? где почиваеши в полудне? да не когда буду яко облагающаяся над стады другов твоих.

Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.

Аще не увеси самую тебе, добрая в женах, изыди ты в пятах паств и паси козлища твоя у кущей пастырских.

Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).

Конем моим в колесницех фараоновых уподобих тя, ближняя моя.

Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;

Что украшены ланиты твоя яко горлицы, выя твоя яко монисты?

Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.

подобия злата сотворим ти с пестротами сребра.

Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.

Дондеже (будет) царь на восклонении своем, нард мой даде воню свою.

Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,

Вязание стакти брат мой мне, посреде сосцу моею водворится:

Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.

грезн кипров брат мой мне в виноградех енгаддовых.

Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.

Се, еси добра, искренняя моя, се, еси добра: очи твои голубине.

А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;

Се, еси добр, брат мой, и еще красен: одр наш со осенением,

Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.

преклади дому нашего кедровии, дски нашя кипарисныя.

« 12 глава 2 глава »