1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

павел, зван апостол Иисус Христов волею Божиею, и сосфен брат,

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

Церкви Божией сущей в коринфе, освященным о Христе Иисусе, званным святым, со всеми призывающими имя Господа нашего Иисуса Христа, во всяцем месте, тех же и нашем:

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

Благодарю Бога моего всегда о вас, о благодати Божией данней вам о Христе Иисусе,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

яко во всем обогатистеся о нем, во всяцем слове и всяцем разуме,

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

якоже свидетелство Христово известися в вас:

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

яко вам не лишитися ни во единем даровании, чающым откровения Господа нашего Иисуса Христа,

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

иже и утвердит вас даже до конца неповинных в день Господа нашего Иисуса Христа.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Верен Бог, имже звани бысте во общение Сына его Иисуса Христа, Господа нашего.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Молю же вы, братие, именем Господа нашего Иисуса Христа, да тожде глаголете вси, и да не будут в вас распри, да будете же утверждени в томже разумении и в тойже мысли.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Возвестися бо ми о вас, братие моя, (посланным) от хлоиса, яко рвения в вас суть.

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Глаголю же се, яко кийждо вас глаголет: аз убо есмь павлов, аз же аполлосов, аз же кифин, аз же Христов.

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Еда разделися Христос, еда павел распятся по вас? или во имя павлово крестистеся?

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

Благодарю Бога, яко ни единаго от вас крестих, точию криспа и гаиа,

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

да не кто речет, яко в мое имя крестих.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Крестих же и стефанинов дом: прочее не вем, аще кого иного крестих.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Не посла бо мене Христос крестити, но благовестити, не в премудрости слова, да не испразднится крест Христов.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Слово бо крестное погибающым убо юродство есть, а спасаемым нам сила Божия есть.

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Писано бо есть: погублю премудрость премудрых, и разум разумных отвергу.

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Где премудр? где книжник? где совопросник века сего? Не обуи ли Бог премудрость мира сего?

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Понеже бо в премудрости Божией не разуме мир премудростию Бога, благоизволил Бог буйстовм проповеди спасти верующих.

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

Понеже и иудее знамения просят, и еллини премудрости ищут:

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

мы же проповедуем Христа распята, иудеем убо соблазн, еллином же безумие,

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

самем же званным иудеем же и еллином Христа, Божию силу и Божию премудрость:

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

зане буее Божие премудрее человек есть, и немощное Божие крепчае человек есть.

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

Видите бо звание ваше, братие, яко не мнози премудри по плоти, не мнози сильни, не мнози благородни:

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

но буяя мира избра Бог, да премудрыя посрамит, и немощная мира избра Бог, да посрамит крепкая:

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

и худородная мира и уничиженная избра Бог, и не сущая, да сущая упразднит,

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

яко да не похвалится всяка плоть пред Богом.

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

Из негоже вы есте о Христе Иисусе, иже бысть нам премудрость от Бога, правда же и освящение и избавление,

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

да, якоже пишется: хваляйся, о Господе да хвалится.

« 16 глава 2 глава »