1 Петра 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Петра
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,

Петр, апостол Иисус Христов, избранным пришельцем разсеяния понта, галатии, каппадокии, асии и вифинии,

по провидїнню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.

по прозрению Бога Отца, во святыни Духа, в послушание и кропление крове Иисус Христовы: благодать вам и мир да умножится.

Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, иже по мнозей своей милости порождей нас во упование живо воскресением Иисус Христовым от мертвых,

до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

в наследие нетленно и нескверно и неувядаемо, соблюдено на небесех вас ради,

котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.

иже силою Божиею соблюдаеми есте чрез веру, во спасение готовое явитися во время последнее.

Сим радуйте ся, мало нинї (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,

О немже радуйтеся, мало ныне, аще лепо есть, прискорбни бывше в различных напастех:

щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

да искушение вашея веры многочестнейше злата гибнуща, огнем же искушена, обрящется в похвалу и честь и славу, во откровении Иисус Христове,

Котрого не бачивши любите, і на котрого нинї не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

егоже не видевше любите, и на негоже ныне не зряще, верующе же, радуетеся радостию неизглаголанною и прославленною,

приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.

приемлюще кончину вере вашей, спасение душам:

Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,

о немже спасении взыскаша и испыташа пророцы, иже о вашей благодати прорекоша,

дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;

испытающе, в каково или в кое время являше в них Дух Христов, прежде свидетельствуя о Христовых страстех, и о славах, яже по сих:

котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нинї звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

имже открыся, яко не им самем, но нам служаху сия, яже ныне возвестишася вам благовествовавшими вам Духом святым посланным с небесе, в няже желают ангели приникнути.

Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

Темже, возлюбленнии, препоясавше чресла помышления вашего, трезвящеся, совершенне уповайте на приносимую вам благодать откровением Иисус Христовым.

Яко дїти слухняні, не водячи себе по давнїм хотїнням вашим, що в незнанню,

Яко чада послушания, не преобразующеся первыми неведения вашего похотении,

а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

но по звавшему вы святому, и сами святи во всем житии будите.

бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

Зане писано есть: святи будите, яко аз свят есмь.

І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по дїлу, то зо страхом провожайте час вашого домування,

И аще Отца называете нелицемерно судяща комуждо по делу, со страхом жития вашего время жительствуйте,

знаючи, що не тлїнним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отцїв переданого,

ведяще, яко не истленным сребром или златом избавистеся от суетнаго вашего жития отцы преданнаго,

но дорогоцїнною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,

но честною кровию яко агнца непорочна и пречиста Христа,

призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,

предуведена убо прежде сложения мира, явльшася же в последняя лета вас ради,

що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надїя була на Бога.

иже его ради веруете в Бога воздвигшаго его из мертвых и славу ему давша, яко да вера ваша и упование будет на Бога.

Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

Душы вашя очистивше в послушании истины Духом, в братолюбие нелицемерно, от чиста сердца друг друга любите прилежно,

як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

порождени не от семене истленна, но неистленна, словом живаго Бога и пребывающа во веки.

Бо "всяке тїло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;

Зане всяка плоть яко трава, и всяка слава человеча яко цвет травный: изсше трава, и цвет ея отпаде:

а слово Господнє пробуває по вік." Се ж слово — благовіствоване між вами.

глагол же Господнь пребывает во веки. Се же есть глагол благовествованный в вас.

« 5 глава 2 глава »