1 Петра 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Петра
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії,

Петр, апостол Иисус Христов, избранным пришельцем разсеяния понта, галатии, каппадокии, асии и вифинии,

згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!

по прозрению Бога Отца, во святыни Духа, в послушание и кропление крове Иисус Христовы: благодать вам и мир да умножится.

Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих,

Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, иже по мнозей своей милости порождей нас во упование живо воскресением Иисус Христовым от мертвых,

до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, — збереженої для нас на небі,

в наследие нетленно и нескверно и неувядаемо, соблюдено на небесех вас ради,

для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу.

иже силою Божиею соблюдаеми есте чрез веру, во спасение готовое явитися во время последнее.

Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах,

О немже радуйтеся, мало ныне, аще лепо есть, прискорбни бывше в различных напастех:

щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь — під час об'явлення Ісуса Христа,

да искушение вашея веры многочестнейше злата гибнуща, огнем же искушена, обрящется в похвалу и честь и славу, во откровении Иисус Христове,

якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі,

егоже не видевше любите, и на негоже ныне не зряще, верующе же, радуетеся радостию неизглаголанною и прославленною,

осягаючи ціль вашої віри — спасіння душ ваших.

приемлюще кончину вере вашей, спасение душам:

Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували.

о немже спасении взыскаша и испыташа пророцы, иже о вашей благодати прорекоша,

Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати.

испытающе, в каково или в кое время являше в них Дух Христов, прежде свидетельствуя о Христовых страстех, и о славах, яже по сих:

І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати.

имже открыся, яко не им самем, но нам служаху сия, яже ныне возвестишася вам благовествовавшими вам Духом святым посланным с небесе, в няже желают ангели приникнути.

Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа.

Темже, возлюбленнии, препоясавше чресла помышления вашего, трезвящеся, совершенне уповайте на приносимую вам благодать откровением Иисус Христовым.

Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання,

Яко чада послушания, не преобразующеся первыми неведения вашего похотении,

але як той, хто вас покликав — святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі,

но по звавшему вы святому, и сами святи во всем житии будите.

написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.»

Зане писано есть: святи будите, яко аз свят есмь.

І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання

И аще Отца называете нелицемерно судяща комуждо по делу, со страхом жития вашего время жительствуйте,

і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших,

ведяще, яко не истленным сребром или златом избавистеся от суетнаго вашего жития отцы преданнаго,

а дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного й чистого ягняти,

но честною кровию яко агнца непорочна и пречиста Христа,

передбаченого перед заснуванням світу і об'явленого, ради вас, останніми часами.

предуведена убо прежде сложения мира, явльшася же в последняя лета вас ради,

Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога.

иже его ради веруете в Бога воздвигшаго его из мертвых и славу ему давша, яко да вера ваша и упование будет на Бога.

Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,

Душы вашя очистивше в послушании истины Духом, в братолюбие нелицемерно, от чиста сердца друг друга любите прилежно,

відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним.

порождени не от семене истленна, но неистленна, словом живаго Бога и пребывающа во веки.

Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав,

Зане всяка плоть яко трава, и всяка слава человеча яко цвет травный: изсше трава, и цвет ея отпаде:

— а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване.

глагол же Господнь пребывает во веки. Се же есть глагол благовествованный в вас.

« 5 глава 2 глава »