Аввакума 1 глава

Книга пророка Авакума
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Пророцтво, що бачив пророк Авакум.

Видение, еже виде аввакум пророк.

Докіль, о Господи, буду взивати — і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство — і не рятуєш?

Доколе, Господи, воззову, и не услышиши? возопию к тебе обидимь, и не избавиши?

Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.

Вскую мне показал еси труды и болезни, смотрити страсть и нечестие? противу мне бысть суд, и судия вземлет.

Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.

Сего ради разорися закон, и не производится в совершение суд: яко нечестивый преобидит праведнаго, сего ради изыдет суд развращен.

Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.

Видите, презорливии, и смотрите, и чудитеся чудесем и изчезните: понеже дело аз делаю во днех ваших, емуже не имате веровати, аще кто исповесть вам.

Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.

Зане, се, аз возставляю халдеи, язык горький и борзый, ходящий по широтам земли, еже наследити селения не своя:

Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.

страшен и явлен есть, от него суд его будет, и взятие его от него изыдет:

Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.

и изскочат паче рысей кони его и быстрее волков аравийских, и поедут конницы его и устремятся издалеча и полетят аки орел готов на ядь.

Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.

Скончание на нечестивыя приидет, сопротивляющыяся лицам их противу, и соберет яко песок пленники.

Він і з царів кепкує, князі — то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.

И той над царьми посмеется, и мучителие играние его, и той над всякою тверделию поругается, и обложит вал, и возобладает ею.

Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!

Тогда пременит дух и прейдет и помолится: сия крепость Богу моему.

Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.

Неси ли ты искони, Господи Боже, святый мой? и не умрем. Господи, на суд учинил еси его, и созда мя обличати наказание его.

Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?

Чисто око еже не видети зла и взирати на труды болезненныя: вскую призираеши на презорливыя? премолчаваеши, егда пожирает нечестивый праведнаго?

Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.

и сотвориши человеки яко рыбы морския и яко гады не имущыя старейшины.

Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.

Скончание удою восхити и привлече его мрежею и собра его сетьми своими: сего ради возвеселится и возрадуется сердце его:

Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.

сего ради пожрет мрежи своей и покадит сеть свою, яко теми разблажи часть свою и пищи своя избранныя:

Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?

сего ради прострет мрежу свою и присно избивати языков не пощадит.

« 3 глава 2 глава »