Юди 1 глава

Соборне послання св. апостола Юди
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, — покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим:

Иуда, Иисуса Христа раб, брат же иакова, сущым о Бозе Отце освященным, Иисус Христом соблюденным званным:

милость вам і впокій і любов нехай умножить ся.

милость вам и мир и любы да умножится.

Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасеннє, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.

Возлюбленнии, всяко тщание творя писати вам о общем спасении вашем, нужду возимех писати вам, моля подвизатися о преданнеи вере святым единою.

Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.

Привнидоша бо нецыи человецы, древле предуставленнии на сие осуждение, нечестивии, Бога нашего благодать прелагающии в скверну, и единаго Владыки Бога и Господа нашего Иисуса Христа отметающиися.

Приганути ж хочу вам, котрі загально се знаєте, що Господь, хоч спас нарід із землї Єгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували.

Воспомянути же вам хощу, ведущым и вам единою сие, яко Господь люди от земли египетския спасе, последи неверовавшыя погуби:

І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.

аггелы же не соблюдшыя своего начальства, но оставльшыя свое жилище, на суд великаго дне узами вечными под мраком соблюде.

Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад;

Якоже содома и гоморра и окрестнии их грады, подобным им образом преблудивше и ходивше вслед плоти иныя, предлежат в показание, огня вечнаго суд подемше,

так і сї сновиди опоганюють тїло, начальством же гордують, а на власть хулять.

такожде убо и сии, сония видяще, плоть убо сквернят, господства же отметаются, славы же хуляще (не трепещут).

Михаіл же Архангел, коли, змагаючись з дияволом, говорив про Мойсейове тїло, не поважив ся піднести проти нього суду докоряючого, а сказав: Нехай Господь загрозить тобі:

Михаил же архангел, егда со диаволом разсуждая глаголаше о моисеове телеси, не смеяше суда навести хульна, но рече: да запретит тебе Господь.

Сї ж, чого не розуміють, хулять; що ж по природї, як безсловесні зьвірі, розуміють, у сьому поганять себе.

Сии же, елика убо не ведят, хулят: елика же по естеству яко безсловесная животная ведят, в сих сквернятся.

Горе їм, бо пійшли вони дорогою Каіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунтї як Корей.

Горе им. Яко в путь каинов поидоша, и в лесть валаамовы мзды устремишася, и в пререкании корреове погибоша.

Се погань (на вечерях) милостинї вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двічи умерші, викорінені;

Сии суть в любвах ваших сквернители, с вами ядуще, без боязни себе пасуще: облацы безводни, от ветр преносими: древеса есенна, безплодна, дважды умерша, искоренена.

люті филї морські, що пінять ся своїм соромом, блукаючі звізди, котрим чорна темрява на віки хоронить ся.

волны свирепыя моря, воспеняющя своя стыдения: звезды прелестныя, имже мрак тьмы во веки блюдется.

Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, глаголючи: "Ось, ійде Господь із тисячами сьвятих своїх,

Пророчествова же и о сих седмый от адама енох, глаголя: се приидет Господь во тьмах святых ангел своих,

зробити суд над усїма, і докорити між ними усїх безбожних, за всї дїла безбожностї їх, що безбожно накоїли, і за всї жорстокостї, що говорили проти Нього грішники безбожні."

сотворити суд о всех и изобличити всех нечестивых о всех делех нечестия их, имиже нечествоваша, и о всех жестоких словесех их, яже глаголаша нань грешницы нечестивии.

Се миркачі, докорителї, що ходять по хотїнню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи.

Сии суть ропотницы, укорители, (часть порочна,) в похотех своих ходяще нечестием и законопреступлением: и уста их глаголют прегордая: чудящеся лицам пользы ради.

Ви ж, любі, згадуйте слова, проречені від апостолів Господа нашого Ісуса Христа;

Вы же, возлюбленнии, поминайте глаголы преждереченныя от апостол Господа нашего Иисуса Христа.

бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя.

зане глаголаху вам, яко в последнее время будут ругатели, по своих похотех ходяще и нечестиих.

Се ті, що відлучають ся (від єдности віри,) тїлесні, що не мають Духа.

Сии суть отделяюще себе (от единости веры, и суть) телесни, Духа не имуще.

Ви ж, любі, найсьвятїщою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся,

Вы же, возлюбленнии, стою вашею верою назидающе себе, Духом святым молящеся,

і себе в любові Божій хоронїть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічнього.

сами себе в любви Божиеи соблюдайте, ждуще милости Господа нашего Иисуса Христа, в жизнь вечную.

Також инших милуйте, розсуджуючи;

И овех убо милуйте разсуждающе.

инших же страхом спасайте, вихоплюючи з огня, ненавидячи ще й одежу, од тїла опоганену.

овех же страхом спасайте, от огня восхищающе. обличайте же с боязнию, ненавидяще и яже от плоти оскверненую ризу.

Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радостї,

Могущему же сохранити вы без греха и без скверны и поставити пред славою своею непорочных в радости,

єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і величчє, держава і власть, тепер і по всї віки. Амінь.

единому премудрому Богу и спасу нашему, Иисусом Христом Господем нашим, слава и величие, держава и власть, прежде всего века, и ныне, и во вся веки. Аминь.

« 1 глава 1 глава »