Йова 1 глава

Книга Йова
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Був (давно) чоловік у землї Уз, на імя Йов. Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого.

Человек некий бяше во стране авситидийстей, емуже имя иов, и бе человек он истинен, непорочен, праведен Богочестив, удаляяся от всякия лукавыя вещи.

І родилось йому семеро синів й три дочки,

Быша же ему сынове седмь и дщери три.

А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї.

И бяху скоти его, овец седмь тысящ, велблюдов три тысящы, супруг волов пять сот, и ослиц пасомых пять сот, и слуг много зело, и дела велия бяху ему на земли: и бе человек оный благороднейший сущих от восток солнца.

Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись. Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними.

Сходящеся же сынове его друг ко другу, творяху пир на кийждо день, споемлюще вкупе и три сестры своя, ясти и пити с ними.

Як же сї гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись; і вставав на другий день рано вранцї й приносив про кожного з них всепаленнє. Бо думав Йов так: Може, дїти мої согрішили та позневажили Бога в серцї свойму. Так чинив, Йов щораз в такі днї.

И егда скончавашеся дние пира, посылаше иов и очищаше их, востая заутра, и приношаше о них жертвы по числу их, и телца единаго о гресе о душах их. глаголаше бо иов: негли когда сынове мои согрешиша и в мысли своей злая помыслиша противу Бога? тако убо творяше иов вся дни.

Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.

И бысть яко день сей, и се, приидоша ангели Божии предстати пред Господем, и диавол прииде с ними.

І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.

И рече Господь диаволу: откуду пришел еси? и отвещав диавол Господеви, рече: обшед землю и прошед поднебесную, се, есмь.

І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого.

И рече ему Господь: внял ли еси мыслию твоею на раба моего иова? зане несть яко он на земли: человек непорочен, истинен, Богочестив, удаляяся от всякия лукавыя вещи.

І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його?

Отвеща же диавол и рече пред Господем:

Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї;

еда туне иов чтит Господа? не ты ли оградил еси внешняя его и внутренняя дому его, и яже вне всех сущих его окрест? дела же руку его благословил еси и скоты его многи сотворил еси на земли:

Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, — чи буде він благословити Тебе?

но посли руку твою и коснися всех, яже имать, аще не в лице тя благословит,

І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов Сатана з перед лиця Господнього.

Тогда рече Господь диаволу: се, вся, елика суть ему, даю в руку твою, но самого да не коснешися. и изыде диавол от Господа.

Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого,

И бысть яко день сей, сынове иовлевы и дщери его пияху вино в дому брата своего старейшаго.

Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослицї паслись поблизу,

И се, вестник прииде ко иову и рече ему: супрузи волов оряху, и ослицы пасяхуся близ их:

Аж се — набігли Савеї та й позаймали їх; кметї ж повитинали мечем; один я втїк сповістити тебе.

и пришедше пленителие плениша их и отроки избиша мечем, и спасохся аз един и приидох возвестити тебе.

Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе.

Еще сему глаголющу, прииде ин вестник и рече ко иову: огнь спаде с небесе и пожже овцы и пастыри пояде подобне, спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе.

Еще сему глаголющу, прииде ин вестник и рече ко иову: конницы сотвориша началства три и окружиша велблюды и плениша их и отроки избиша мечьми, спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,

Еще сему глаголющу, ин вестник прииде, глаголя иову: сыном твоим и дщерем твоим ядущым и пиющым у брата своего старейшаго,

Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.

внезапу ветр велик найде от пустыни и коснуся четырем углом храмины, и паде храмина на дети твоя, и скончашася: спасохся же аз един и приидох возвестити тебе.

І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,

Тако (услышав) иов, востав растерза ризы своя и остриже власы главы своея, (и посыпа перстию главу свою,) и пад на землю, поклонися (Господеви)

І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне!

и рече: сам наг изыдох от чрева матере моея, наг и отиду тамо: Господь даде, Господь отят: яко Господеви изволися, тако бысть: буди имя Господне благословено (во веки).

У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.

Во всех сих приключившихся ему ничтоже согреши иов пред Господем, (ниже устнама своима,) и не даде безумия Богу.

« 10 глава 2 глава »