1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Куліша та Пулюя → Переклад Хоменка

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »