1 да Карынфянаў 1 глава

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Переклад Хоменка

Павал, воляй Божаю пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Сасфэн брат,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Царкве Божай, якая ў Карынфе, асьвечаным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто заклікае імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, у кожным месцы, у іх і ў нас:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

мілата вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Не перастаю дзякаваць Богу майму за вас, дзеля мілаты Божай, дадзенай вам у Хрысьце Ісусе.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Бо ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усякім словам і ўсякім разуменьнем,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьвердзілася ў вас,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дараваньні, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, Якім вы пакліканыя да супольнасьці з Сынам Ягоным, Ісусам Хрыстом, Госпадам нашым.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Малю вас, браты, імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было паміж вамі падзелаў, а каб вы спалучаны былі ў адным духу і ў адных помыслах.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо ад дамашніх Хлоіных сталася мне вядома пра вас, браты мае, што паміж вамі ёсьць незлагадзь.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Я разумею тое, што ў вас кажуць: «я Паўлаў»; «я Апалосаў»; «я Кіфаў»; «а я Хрыстоў».

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Хіба падзяліўся Хрыстос? хіба Павал крыжаваўся за вас? альбо ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дзякую Богу, што я нікога з вас ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гаія,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у імя маё.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Хрысьціў я таксама Сьцяпанаў дом; а ці хрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, а зьвеставаць, ня ў мудрасьці слова, а каб не зьнясіліць крыж Хрыстовы.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо слова пра крыж для пагібельных — юродзтва ёсьць, а нам, што ратуемся, — сіла Божая!

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо напісана: «Я зьнішчу мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну».

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Дзе мудрэц? дзе кніжнік? дзе суразмоўца веку гэтага? Ці не абярнуў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў неразумнасьць?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Бо калі сьвет сваёй мудрасьцю не спазнаў Бога ў мудрасьці Божай, дык заўгодна было Богу юродзтвам пропаведзі выратаваць веруючых.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо і Юдэі патрабуюць цудаў, і Эліны шукаюць мудрасьці;

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

а мы прапаведуем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў камень спатыкненьня, а для Элінаў неразумнасьць,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а для саміх пакліканых, Юдэяў і Элінаў, Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць;

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

бо і буянае Божае мудрэйшае за людзей, і нямоцнае Божае мацнейшае за людзей.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Паглядзеце, браты, хто вы, закліканыя: няшмат сярод вас мудрых па плоці, няшмат моцных, няшмат высакародных;

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

але Бог выбраў буянае сьвету, каб пасароміць мудрых, і нямоглае сьвету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

і бязроднае сьвету і пагарджанае і нічога ня значнае выбраў Бог, каб зьнясіліць значнае;

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

на тое, каб ніякая плоць не пахвалялася перад Богам.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Ад Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Які зрабіўся нам мудрасьцю ад Бога, праведнасьцю і асьвячэньнем і адкупленьнем,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

каб было, як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам».

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »