1 да Карынцян 1 глава

Першы ліст сьв. Паўлы апостала да Карынцян
Пераклад Яна Станкевіча → Переклад Хоменка

Паўла, воляю Божаю пагуканы апостал Ісуса Хрыста, а Сосьфен брат,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Царкве Божай, што ў Карынце, пасьвячаным у Хрысту Ісусу, пагуканым сьвятым, з усімі, што гукаюць імя Спадара нашага Ісуса Хрыста на кажным месцу, у іх і ў нас:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

Ласка вам а супакой ад Бога, Айца нашага, а Спадара Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Дзякую Богу свайму заўсёды за вас узглядам ласкі Божае, данае вам у Ісусу Хрысту,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Што ўсім вы забагацелі ў Ім, усялякім словам і ўсялякім веданьням, —

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

Бо сьветчаньне Хрыстова ўмацавалася ў вас, —

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

Так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дару, чакаючы зьяўленьня Спадара нашага Ісуса Хрыста,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Каторы і ўмацуе вас аж да канца быць бязьвіннымі на дзень Спадара нашага Ісуса Хрыста.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, Каторым вы пагуканыя да ўзаем’я Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Спадара нашага.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Вось жа малю вас, браты, імям Спадара нашага Ісуса Хрыста, каб усі вы гукалі адно, і ня было меж вас падзелаў, але каб вы супоўна задзіночыліся ў тэй самай думцы і ў тым самым паглядзе.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо ад Хлоіных стала імне ведама, браты мае, праз вас, што сьпярэчкі ё памеж вас.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Я гукаю праз тое, што кажны з вас кажа: «Я запраўды Паўлаў», а «Я Аполосаў», а «Я Кіфін», а «Я Хрыстоў».

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Нягож Хрыстос падзяліўся? альбо Паўла быў укрыжаваны за вас? альбо ў імя Паўлы вы хрысьціліся?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дзякую Богу, што нікога з вас ня хрысьціў, апрача Крыспа а Ґая,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Што ніхто ня можа сказаць, што я хрысьціў у імя свае собскае.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Але, я хрысьціў і дом Сьцепаноў; але балей ня ведаю, ці хрысьціў каго іншага.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо Хрыстос не паслаў мяне хрысьціць, але абяшчаць дабравесьць, ня ў мудрасьці слова, каб ня быў змарнаваны крыж Хрыстоў.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо слова праз крыж гінучым ё дурніна, але нам спасаным — сіла Божая.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрыцоў, а розум разумных адхіну».

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Ідзе мудрэц? ідзе кніжнік? ідзе сьпярэчнік гэтага веку? Ці не абярнуў Бог мудрасьць гэтага сьвету ў дурноту?

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Бо як сьвет мудрасьцяй не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, зьлюб Богу было дурнотаю абяшчаньня спасьці вернікаў.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо Жыды вымагаюць знакоў, а Грэкі шукаюць мудрасьці;

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Мы ж абяшчаем укрыжаванага Хрыста, Жыдом спадмана, а народам дурнота,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

Але пагуканым, Жыдом і Грэкам, Хрыста, моц Божую а мудрасьць Божую;

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Бо дурнота Божая мудрэйшая за людзёў, а млявае ў Бога дужшае за людзёў.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Разважча, браты, хто вы пагуканыя, што ня шмат мудрых подле цела, ня шмат дужых, ня шмат дабрародных;

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Бо Бог абраў дурноту гэтага сьвету, каб засароміць мудрых, і Бог абраў млявае гэтага сьвету, каб засароміць дужасьць;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

І нізкое сьвету, і пагрэбаваных абраў Бог, і няіснуючае, каб існуючае зьнішчыць, —

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

Так, каб не хвалілася перад Богам ніякае цела.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

Ад Яго й вы ў Хрысту Ісусу, Каторы стаў нам мудрасьцю ад Бога, як і справядлівасьцю а пасьвячэньням а адкупленьням,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Як напісана: «Хто хваліцца, Спадаром хваліся».

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »